Можете вірити, можете ні, але вся ця історія відбувалась на моїх очах. І, як після цього не повіриш в дива і віщі сни

Можете вірити, можете ні, але вся ця історія відбувалась на моїх очах. І, як після цього не повіриш в дива і віщі сни. 

У подруги собачка віджила своє. З цуценятка її няньчили. Улюблена. Половинки серця, вважай, не стало, і подруга моя від горя злягла, так, що вже й не вірили, що виживе. Діти світу білого не бачать. Матері гірше і гірше, а чим допомогти? Лікарі тільки руками розводять, мовляв вона сама собі гірше робить. А вона лежить в стінку втупилась, не їсть навіть. за матеріалами

Ось тоді-то дочка подруги і пішла на те місце під березою в саду, де собака свій останній спочинок знайшла, розплакалася, розговорилася з собакою, як з живою, і давай її дорікати: що ж ти робиш? Як ми тебе любили! Мама ще така молода – жити й жити. Як же ми без неї? Не забирай її з собою, будь людиною!  А сама плаче. Увечері мені все розповідає по телефону і каже, що якщо вже сама пішла туди домовлятись, то і у неї теж дах їде. Ну, а що я?

Чергові фрази співчуття … Що ж ми можемо ще зробити?

Через кілька днів на світанку –  дзвінок у двері. Хто там? Мама – власною персоною: бадьора, ділова, весела

— Так, каже, діти, сьогодні вночі до мене уві сні приходила Євочка. Сказала, що вона до нас повертається.Сказала, що через місяць потрібно щонеділі їздити на пташиний ринок і шукати жінку з цуценятами. Жінку звуть Емма, а її собаку – Ева. Порода? Не сказала. Головне: господиня Емма.

Розповіла моя подруга дітям все це, переодяглася, зібралася, і помчала у справах, ніби й не хворіла. Дочка дзвонить мені: допоможіть мати умовити  до спеціаліста сходити.

— Це ж занадто, аби собака з того світу вказівки давала.

А я вже на той час всю історію про сон з перших рук почула, подругу своїми очима бачу – живу і здорову , слава тобі господи! Ну, і кажу доньці: вам не догодиш! Як було – погано, як є – гірше.

А далі, як місяць пролетів, щонеділі подруга з ранку і до ночі  базар обходить. Коли одна, коли зі мною, коли з дочкою. А господині Емми з цуценятками немає. Подруга вже й розкисати почала.

Того дня пішли ми з нею на останнє коло, під кінець базару. Всі ті ж самі стоять. Я подругу аби та геть духом не пала в кафе запросила. Сіли, я  меню вивчаю. Піднімаю очі, а подруга рукою позад мене тицяє і слова мовити не може.

ЧИТАЙТЕ:

А на стіні оголошення висить. Жінка Емма цуценят роздає.

Набрали номер, а господиня повідомляє, що всіх цуценят роздала: Тут у подруги реально починається істерика:

—Як продали? А я? Там була моя мені моя собака уві сні сказала з того світу . Її Євою звали.

Господиня замовкла на якийсь час, а потім попросила все ж приїхати. Є одне цуценятко Євою звати. Собі залишили …

Господи! Не чуючи під собою ніг, стрибнули в машину і мчимо за адресою. Знайшли.

Вийшла господиня з коробкою, в сумці. Подивилася на цуценя, на подругу. А та слова мовити не може, ридає.

Сіли в машину, їдемо, а коробка відкрилася, цуценятко вилізло і давай скиглити, та так голосно! Аж плаче, аж слізки капають!

Подруга обіймає цілує теж плаче. Я машину зупинила, дороги не бачу.

— Ну, що, кажу, дівчата, зустрілися?

— А ти мені не вірила, що вони завжди повертаються до тих, кого люблять.

Фото ілюстративне firestock.ru

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Можете вірити, можете ні, але вся ця історія відбувалась на моїх очах. І, як після цього не повіриш в дива і віщі сни