Надзвичайно сильні слова про те, чому люди ходять до Церкви, вам варто це знати.

0
0

Коли у Віри немає Любові…

Коли чоловік був ще дитиною , бабуся завжди казала йому , що в храмі можна знайти душевний спокій і розраду в будь – яких життєвих ситуаціях .

Коли він виріс і стало йому жити якось зовсім нестерпно , згадав бабусину пораду й пішов у найближчий храм .

Там до нього підходить жінка :

– Не так руки тримаєш !

Друга підбігає :

– Не там стоїш !

Третя бурчить :

– Не так одягнений !

Позаду дорікають :

– Неправильно хрестишся !

Потім підійшла ще одна жінка й каже йому :

– Ви б краще вийшли з храму , купили собі книжку про те , як тут слід поводитись , а потім і заходили .

Вийшов чоловік з храму , сів на лавку й гірко заплакав …

Раптом чує він голос :

– Чому ти , дитя моє , плачеш ?

Підняв він своє заплакане обличчя , побачив Христа та й каже :

– Господи ! Мене в храм не пускають !

Обійняв його Ісус і каже :

– Не плач , вони й мене , буває , до храму не пускають .

Істина в тому: Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що зачиняєте Царство Небесне перед людьми , бо ви й самі не входите , і тим , хто входить , не даєте увійти .

Євангеліє від Матвія 23:13

Р.S. : Якось довелось мені чути мудру відповідь монахині – українки, яка жила за кордоном, на питання про те чи треба мати хустку на голові, коли заходиш до храму : ” Ви тут, в Україні, часто особливу увагу приділяєте зовнішнім настановам. Насправді НАЙВАЖЛИВІШЕ – з ЯКИМ СЕРЦЕМ заходите до храму, як СПІЛКУЄТЕСЬ з Богом під час Богослужіння “.