«Не плач, мамо, я повернусь до тебе». Сказала – і випарувалася. Я плачучи вийшла з підвалу. На цей раз двері піддалася. Те, що я побачила, глибоко шокувало мене: все було перевернуто і зникли гроші!

Шість років тому я щасливо вийшла заміж за мого нинішнього чоловіка Артема. Зіграли весілля, і через рік я народила красиву і здорову дочку. Назвали Наташею. Ми з чоловіком не могли натішитися на наше диво.

А коли їй пішов 4-ий рік, сталося те, чого боїться будь-яка мати – я втратила свою донечку. У той фатальний день вона грала на майданчику з іншими хлопцями, і я всього на секунду відвернулася, і почувся скрип шин. Джерело

Далі все було як в тумані: швидка, поліція, перехожі … Коли я зрозуміла, що сталося, я впала в істерику. Мені ввели заспокійливе – і я відключилась. Прийшла до тями у себе на ліжку. Поруч сидів чоловік і лікар. Я не пам’ятала, що сталося. Мені нагадали. У мене знову трапилася істерика, але тривала вона недовго. Потім почалася глибока депресія. Я ні на що не реагувала, наче з мене вишкребли всі емоції, а залишили тільки зовнішню оболонку. Так минув рік.

У той день, коли сталася ця історія, чоловік був на роботі до 9 вечора, а я сиділа вдома сама. Щоб відволіктися, я вирішила зайнятися домашніми справами. Було по 3 годині дня. Я пішла в підвал за брудною білизною. Як тільки я туди увійшла, двері зачинилися. Я кинула білизну і почала ломитися назовні.

Тут погасло світло і почувся дитячий знайомий голосок: «Мамочко, не шуми, а то погано буде. В будинки чужі». Я обернулася і побачила Наташу – вона була як жива! У тій же сукеночці, що і в день. коли я її втратила. «Тихіше», повторила вона. «Наташа, ти?!», вигукнула я. «Тихіше!» – вже суворо сказала донька.

Я розплакалася. Моя дівчинка! Я так по ній сумувала! «Не плач, мамо, я повернусь до тебе». Сказала – і випарувалася. Я плачучи вийшла з підвалу. На цей раз двері піддалася. Те, що я побачила, глибоко шокувало мене: все було перевернуто і зникли гроші! Моя дочка врятувала мене від грабіжників. Я в паніці подзвонила в поліцію і чоловікові.

Коли міліція закінчила опитування і пошук доказів, Артем зажадав від мене пояснень, як я врятувалася від злодіїв. Я розповіла йому історію з підвалом. Він мене заспокоїв, і ми пішли прибирати. У спальні мене чекав новий сюрприз: на нашому з чоловіком ліжку лежали речі Наташі, а на них записка з написом друкованими нерівними літерами: «не викидати – знадобиться!».

Я розплакалася і покликала Артема. Побачивши це, він здивувався і хотів викинути, але я влаштувала таку істерику, що він кинув цю ідею.

Через рік я знову народила дочку. Вона була точною копією Наташі, навіть поводила себе, як вона. Перед тим, як вийти з пологового будинку, мені снився сон, в якому знову була Наташа. Вона говорила: «Ось я і повернулася! Цього разу бережи мене». Після цього сну я охрестила дочку Наталкою.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

«Не плач, мамо, я повернусь до тебе». Сказала – і випарувалася. Я плачучи вийшла з підвалу. На цей раз двері піддалася. Те, що я побачила, глибоко шокувало мене: все було перевернуто і зникли гроші!