За боржників по комуналці візьмуться колектори і навіть сусіди!

З оплатою українцями комунальних послуг склалася парадоксальна ситуація: в 2019 році споживачі платили за рахунками набагато краще, ніж в 2018-м, при цьому борги по комуналці збільшилися більш ніж на 8 млрд грн, досягнувши майже 64 млрд грн. Чому борги виросли і що потрібно зробити, щоб вони стали менше, розібрався сайт “Сегодня”.

Два роки в цифрах

Згідно з підрахунками Держслужби статистики, за минулий рік істотно виріс відсоток тих, хто оплачує рахунки за спожиті тепло, воду, газ, електроенергію і т. Д. Якщо в 2018 році оплачувалося 58% квитанцій по комуналці, то в 2019 році – вже 79%. При цьому, наприклад, середня сума в платіжках за грудень 2019 року виявилась на 80 грн менше, ніж за грудень 2018 року – 2212 грн проти 2292 грн. Але все одно борги зросли: по газу – до 27,9 млрд грн (+1,5 млрд грн), по опаленню і гарячій воді – до 20,4 млрд грн (+3,7 млрд грн), за утримання будинків – до 5,1 млрд грн (+2 млрд грн), по холодній воді – до 4,1 млрд грн (+1 млрд грн), за вивезення сміття – до 0,8 млрд грн (+0,2 млрд грн), за електроенергію – до 5,4 млрд грн (+0,6 млрд грн). Всього заборгованість збільшилася до 63,7 млрд грн (+8,1 млрд грн).

Чому зростають борги

Економіст Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) роз’яснив, чому в процентах оплата поліпшується, а в грошах – борги ростуть.

“Порівняємо передову по оплаті Закарпатську область і відстаючу Луганську, – аналізує експерт. – У 2018 року борг по Закарпаттю склав 340 млн грн при рівні оплати 82,8%. У 2019 борг по області зменшився на 14 млн грн за рахунок переплати в 5 , 9%. на Луганщині борг в 2018 році склав 840 млн грн при рівні оплати 61,6%. у 2019 борг по області ще збільшився на 644 млн грн, хоча і рівень оплати зріс відразу на 12,5%, або до 74 , 1%. тобто в процентах луганчани платили краще, а в грошах – збирали борги.

Аналогічна картина ще в 18 областях, а також в Києві: там платять у відсотках більше, ніж рік тому, від сум, виставлених в рахунках, але в грошах борги все одно зростають. Лише чотири області, крім Закарпатської – це Чернівецька, Тернопільська, Волинська та Львівська, – зуміли погасити за 2019 рік частка попередніх боргів. Але так як по населенню, а значить, і за величиною платежів в кожній області, – вони непорівнянні з набагато більш населеними регіонами, перш за все “недисциплінованими” східними областями, то їх переплата в масштабах країни не може перекрити недоплату цих регіонів. А в процентах середні по країні розрахунки Держслужби статистики арифметично показують поліпшення “.

Що буде далі

Олег Пендзин песимістичний: на його думку, негативну тенденцію переломити навряд чи вдасться, хоча б з тієї причини, що численне населення східних регіонів погано платить за комуналку не тому, що не хоче, а тому, що не має можливості.

“Східні області – індустріальні, а у нас за 2019 року промисловість впала на 8,5%, рівень безробіття тут майже вдвічі вище по країні – 15%, – аналізує Пендзин. – Багато там працюють неповний тиждень, субсидія їм не покладена через “високих” доходів, і якщо вибирати: прогодувати сім’ю або оплатити комунальні послуги, то вибір очевидний. А ось на заході картина інша – там багато трудових мігрантів, рівень життя стає все більш високим, тому і борги по компослуги там не тільки не збирають, але і погашають. До того ж у нас поки ліберальна поли тика по відношенню до боржників: воду, опалення не відключають, з квартир не виселяють. Але зростання боргів в недалекому майбутньому призведе до того, що не тільки боржники, а й добросовісні платники залишаться без комунальних послуг з технічних причин – це повний знос устаткування теплоенерго, водоканалів, водопровідних та інших мереж “.

Але є й інші думки. Так, глава Асоціації професійних управителів нерухомістю України кандидат юридичних наук Андрій Никончук зауважив новий тренд: люди все більше хочуть об’єднуватися, створивши в своїх будинках ОСББ.

Також, за словами Нікончука, відсоток оплати за комуналку підняли ще два фактори: введення пені і монетизація субсидій. Особливо спрацював другий фактор. Всупереч сумнівам скептиків, що субсідіанти проїдять отриману від держави допомогу у вигляді готівки, а не розрахуються за компослуги, на ділі вийшло навпаки. Люди сумлінно платили, побоюючись, що у них відберуть субсидії готівкою. У селах субсідіанти, де субсидії великі за рахунок опалення будинків газом, утепливши будинку, менше його витрачають, в містах субсідіанти скоротили споживання води і електроенергії, щоб заощадити частину держдопомоги.

З тим, що монетизація субсидій підвищила рівень оплати, згоден і президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Але, на його думку, комунальні служби лукавлять, кажучи про величезні борги за комунальні послуги.

“Значна частина цих боргів, приблизно 20-25%, або близько 15 млрд грн, – безнадійні, так як по ним закінчився термін позовної давності – три роки, – зазначив Охріменко. – Також є борги померлих людей, які проживали в неприватизованих квартирах, їх стягнути теж неможливо. Держава повинна розробити механізм списання таких боргів, а постачальники компослуг – активніше займатися стягненням через суд і реструктуризацією боргів, які ще можна стягнути, а не популізмом, розповідаючи, який поганий населення, яке споживає послуги, але не платить за них “.

Експерти впевнені, що з настанням ринкових відносин і тотального обліку поставляються комунальних послуг “вибивати” борги постачальники стануть активніше. Тому боржникам варто задуматися, як розрахуватися з найменшими для себе втратами. Найпростіший шлях для цього – реструктуризація (розстрочка) несплаченого. Поки тут цифри не вражають: за 2019 рік лише 68 тис. Боржників з декількох мільйонів чоловік реструктуризували борги на 532 млн грн. Це менше 1% від усієї суми заборгованості.

Джерело

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

За боржників по комуналці візьмуться колектори і навіть сусіди!