Через два роки, дізналась, що у чоловіка з’явилася інша. Спочатку хотіла влаштувати розбірки, вигнати, розлучитись, але дійсність змусила зняти рожеві окуляри. Одна з дитиною я просто не потягну

Одразу було ніби й нічого, але потім чомусь усе мені стало не так — і заробляє мало, й одягається несучасно. Поводилась із чоловіком грубо, розуміла, що так не можна, але не могла зупинитись — ніби чорт вселився. На той час уже була при надії, він усе вибачав, я просила вибачення. Не знаю, що зі мною коїлось.

З часом стосунки наші налагодились, проте згодом чоловік почав усе частіше відлучатись, затримуватись на роботі, їздити у довгі відрядження. Обманював мене, а я вірила, бо думала, що дуже мене любить і невірним бути просто не може.

Аж через два роки, дізналась, що ще тоді у нього з’явилася інша. Спочатку хотіла влаштувати розбірки, вигнати, розлучитись, але дійсність змусила зняти рожеві окуляри. Одна з дитиною я просто не потягну, а чоловік матеріально забезпечує, та й допомагає в усьому. А от життя, як у подружжя, у нас нема. Куди подівся мій колишній гонор. Стала тихою, замкнутою, сумною. А ті, хто про все знав, дивувалися, як це я на все стала погоджуватись. Я, звичайно, не королева краси, але увагою чоловіків не обділена, тому теж могла б благовірному “віддячувати” наліво і направо, але душа до цього не лежить.

Знаю, що сама винна у тому, що стосунки дали тріщину, та від цього не легше. Найбільше хвилювалася за сина, бо, може, доведеться йому колись чужого чоловіка татом називати, або й взагалі не буде кого.

Та, з якою мій чоловік постійно зустрічається, кажуть, ловить кожне його слово і в усьому завжди старається вгодити. Вона значно старша за мене, тож досвід має, до того ж, попеклась на своєму колишньому чоловікові. Мій її, напевне, любить. Він не розлучається зі мною, але готовий зробити це у будь-який час, якщо я погоджусь, а я не погоджуюсь заради нашого хлопчика. Бачили б ви, як дитина тягнеться до нього, як тулиться, а в мене щодня тільки душа тривожиться.

Звичайно, можна жити і так, як я зараз живу, завівши когось на стороні. Чоловік би одягав та годував, а інший — любив, дарував увагу та ласку. Але зараз складно знайти когось нормального… А я справжнього кохання хочу! “Така жінка створена не для роботи, а для кохання” — це наче про мене. От тільки, де знайти такого, щоб і квіти оберемками носив, і слова красиві щиро говорив, та ще й проблеми життєві вирішувати допомагав? Таких, напевно, у нас взагалі нема. І тому я просто не знаю, як жити далі, хоч мені тільки 28 років. А найбільше останнім часом задумуюсь над початком свого сімейного життя. І навіщо люди тільки одружуються без кохання? Щоб потім розлучатись, обтяжувати долі і свої, і чиїсь, а головне — ні в чому не винних дітей. Якщо ці мої рядки читають ще незаміжні дівчата, то хочу застерегти їх від аналогічної помилки. Дівчатка, нізащо не виходьте заміж без кохання! Бо тільки заплутаєтесь потім і зіпсуєте життя і собі, і всім. Сама я зараз наче пливу за течією — куди винесе.

Тамара С.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Через два роки, дізналась, що у чоловіка з’явилася інша. Спочатку хотіла влаштувати розбірки, вигнати, розлучитись, але дійсність змусила зняти рожеві окуляри. Одна з дитиною я просто не потягну