Чи варто святкувати Хелловін?

Хеловін (Хеллоуїн) – “несвяте свято”, яке ще зовсім недавно широко святкували лише в США, тепер має популярність і в Україні; щоправда, мода на нього дещо згасає.  Все ж таки більшість бравих шанувальників його навіть не знають історії його виникнення.  Що ж це за “свято”, відкіля воно бере свій початок?

Хеллоуїн є суто язичницьким святом, про що свідчать його традиції та святкування. Від християнства в нього залишилась хіба що тільки назва. Святкування християнами цього “свята” є вельми богозневажливим і богохульним, тим паче, що в день поминання святих влаштовуються своєрідні шабаш та оргіїі, переповнені язичницько-демонічними обрядами, пише КІРІОС з посиланням на hram.lviv.


 

Хеловін – старовинне кельтське язичницьке свято, святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Атрибутом свята є світильник у вигляді голови з гарбуза. Діти, одягнені в страхітливі костюми, лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками (звичайно, солодощами). Історія “свята” нараховує тисячоліття, починаючи від кельтського фестивалю Самхейн, римського дня Помони (богині рослин) і християнського “Дня всіх святих”. Більшість людей вважають це свято нешкідливою веселістю. Але за маскою Хеловіна ховається тисячолітня історія диявольсько-бісівського зла, тісно пов’язана з окультизмом і сатанізмом.

У США це свято було поза законом до 1845 року. Після цього Америку наповнили іммігранти з Ірландії, що втікали з Європи після т. зв. “картопляного голоду” 1845-46 років. Вони і привезли із собою старовинне свято друїдів – Хеллоуїн. Але, щоб зрозуміти значення Хеловіна, необхідно ще більше заглибитися в історію.

В оригіналі це свято називалося зовсім інакше. Воно зародилося серед кельтських народів задовго до Різдва Христового. У цих народів була традиція – святкувати кінець теплої пори року, приносячи жертви своєму “богу” (духу) Саману. Він був “паном смерті і злих духів”. Цього дня святкувався початок Нового року кельтів. Кельти вважали 1 листопада днем смерті, тому що листя з дерев опадало, дні ставали коротшими, сонце сідало раніше, а температуpa повітря різко падала. Вони вірили, що їх “бог сонця” Мак Олла починав втрачати силу через зростаючу силу пана смерті Саману. Крім того, вони вірили в те, що 31 жовтня Саман збирав духів усіх померлих за останній рік. Вони, згідно з їх переконанням, мешкали в тілах тварин у покарання за свої злі справи. Напередодні фестивалю на честь Саману – тобто, 31 жовтня – цим духам дозволялося повернутися додому і відвідати живих. З метою захистити людей, жреці друїдів проводили диявольські церемонії поклоніння темним силам, під час яких у жертву приносилися коней, котів, чорних овець, буйволів, а також і людей. Їх поміщщували в окремі клітки і спалювали на попіл. Це все робилося, щоб задобрити Саману і “захистити” себе від злих духів. Історично Хеловін є суто язичницькою традицією і днем окультно-демонічного поклоніння. В ньому немає нічого християнського. Сучасні відьми і сатаністи дотепер поклоняються демонічним “богам” і “богиням”, проводять неймовірні ритуали, а деякі групи приносять в жертву тварин і навіть людей.

Але чому це “свято” називають Halloween? З 835 року за указом папи Римського Боніфація IV Західна Церква почала святкувати День усіх Святих (1 листопада). А ніч напередодні свята – ніч Самхейна – на середньовічній англійській мові отримала назву “All Hallow’s Eve” (навечір’я (дня) Всіх Святих), або просто (Hallow E’en). Те, що дати цих двох свят збіглися, то День усіх Святих почали святкувати по звичаю Самхейна. Звичай бешкетувати й буянити в цей день був привезений в США ірландськими та шотландськими іммігрантами. А вже це “свято” у всій своїй “красі” із США розповсюдилось ледь не по цілому світі за допомогою фільмів та реклами.

Традиційним символом Хеллоуіну – гарбуз з вирізаним страшним лицем, в якому горить вогник і який символізує злого духа і водночас вогонь, який його “відлякує”. Цей символ називають Джек – ліхтарик (Jack-o-lanterns). Про цей символ розповідає нам легенда про п’яничку Джека, душею котрого хотів заволодіти диявол. Але Джек зумів обхитрити його, домовившись про те, що диявол не забере його душу після смерті. Коли Джек помер, Бог не поселив грішного п’яницю у раю, а диявол прогнав Джека з пекла, виконавши свою обіцянку. Довкола була темрява і диявол дав тліючий вуглик п’яничці, який його поставив у гарбуз, щоб не задуло вітром. Джек вирушив у свою вічну подорож і є символом проклятої душі.

Ось що відомий дослідник окультно-релігійної течії “Нова Ера” (“Нью-Ейдж”) Тексе Маррс сказав про активність відьом під час Хеловіна: “Наші дослідження підтверджують, що в цю нечисту ніч відбуваються шабаші відьом, їх пиятики, танці, накладання проклять і заклинань, сексуальні оргії, прийняття нових членів в свій склад, а також приношення в жертву людей і тварин“.

Вражає розповідь жінки, яка випадково знайшла особистий щоденник свого сина, що називався “Книга тіней”, поцяткований сатанинськими малюнками і символами. Її погляд зупинився на фразі: “Минулого року на Хеловін я викрав чиюсь машину і убив дитину, переїхавши її всіма чотирма колесами. Цього року на Хеловін я планую зробити те ж саме!” Отже, Хеловін – це день зла. Це “свято” прославляє сатану, пропагує ідолопоклонство, розпусту, бісівські ритуали і людські жертвопринесення. Біблія попереджує нас: “Погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові” (ІКор. 10:20).

Святкування Хеллоуіна “жартома” все одно є досить небезпечною грою зі злими силами. Дітям та молоді подобається щось таємниче та магічне, що і припідносить їм це “свято”, руйнуючи тим їх морально–духовні орієнтири.

Святкування “свят”, подібних “Хеловіну”, – це завжди свідчення духовної катастрофи в суспільстві. Завжди в історії буває так, що більш розвинуті та багаточисельніші цивілізації чи народи найчастіше поглинають менш розвинуті і чисельніші. Типовий приклад такого явища – життя-буття багатьох етнічних діаспор. Минає яких три-чотири покоління і – в більшості випадків – люди вже остаточно втрачають зв’язок зі своїм етнокорінням. Точно так і в духовному плані: якщо суспільство не має здорової альтернативи різним шкідливим заблудженням та розвагам, – воно хапається за те, що вже є, та, при цьому, “нормально” функціонує. Точно таким самим чином до нас прийшли “Валентини-Хеловіни”. Сильні чужоземні традиції поглинають, чи, принаймні, впевнено починають поглинати нашу власну українську, а тим паче – християнську, ідентичність.

От саме через це нам потрібно буди дуже обережними і пильними щодо “чужоземних” святкувань, оскільки вони найчастіше наносять великої шкоди нашій власній – віковій християнській культурі, знищують її та асимілюють. Потрібно тверезо і щиро визнати: ми вже багато років  не живемо в християнському середовищі, і навряд чи уже будемо жити в суто християнській державі. Тому те місце, котре приготовлене Христом в душі всякої, без винятку, людини для СЕБЕ, нині ж заповнюється всяким різним брудом: убивствами, блудом, жадобою, заздрістю: читання доброї літератури підміняється пустими і безкінечними телесеріалами, а відвідування Божого храму і молитовно-духовна практика заміняються – в кращому випадку – “футболом з пивом у руці”. Про християнський храм люди, здебільшого, і донині згадують тільки по-споживацьки: похрестити-відспівати, поставити свічку за упокій чи набрати свяченої води.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада можна побачити дітей, підлітків, студентів та навіть дорослих, переодягнених у костюми різної нечисті. У школах та ВИШах організовувались на “честь” цього “свята” вечірки. Тільки варто поглянути, як у приміщенні на стінах висять павутиння, кажани та інша мерзота, бігають діти з відрубаними головами ляльок, танцюючи в колі, переодягнені в чаклунів, відьом та іншу злу, нечисту силу. Найгірше при цьому саме те, що це “святкування” зараз масово проводиться в школах, – як, мовляв, “інтернаціональне” і “жартівливе”. Але нічого позитивного в цьому “святі” немає. Якщо хтось брав коли-небудь участь у святкуванні Хеловіна – покайтесь! Бо ви куплені дорогою ціною. Отже, прославляйте Бога в тілі своєму і в дусі своєму, бо вони Божі” (1 Кор.6:19,20).

Оцініть статтю:
BBCcCNN
Чи варто святкувати Хелловін?