Ворог заморозив виробництво дронів “Герань-3”.
У розвідці пояснили, що задумали в Кремлі.
Деталі
Росія зупинила виробництво турбореактивних безпілотників “Герань-3”, оскільки вони виконали роль перехідного містка від поршневих “Герань-2” до більш досконалих та оптимізованих моделей.
Основні зусилля ворога наразі зосереджені на випуск і масштабування новіших реактивних дронів “Герань-4” та “Герань-5”.
Про це пише “Мілітарний”, посилаючись на інформацію Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Видання назвало головні причини зупинки та особливості “Герань-3”.
“Герань-3” стала перехідною моделлю
“Герань-3” фактично поєднала конструкцію вже відомої російської “Герані-2” з новою для цього сімейства силовою установкою.
В основі дрона залишився планер “Герані-2”, який зазнав лише незначних змін. Натомість замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.
Це дозволило збільшити швидкість апарата до 300–370 км/год, а його операційна дальність становила до 1000 км.
За даними ГУР, саме “Герань-3” стала своєрідним випробувальним етапом перед переходом Росії до наступної реактивної версії – “Герані-4”. На відміну від попередниці, її планер уже спеціально адаптували для встановлення реактивного двигуна.
Особливості дрона “Герань-3”
Попри використання іншого двигуна, електронна начинка “Герані-3” значною мірою залишилася близькою до тієї, що застосовується на поршневих версіях “Герані-2”.
Зокрема, безпілотник оснащували інерційною навігаційною системою SADRA, блоком вимірювання тиску ADC, системою розподілу живлення PDU та іншими електронними модулями.
Для супутникової навігації використовувалася завадозахищена система “Комета-М12” з адаптивною антенною решіткою CRPA на 12 елементів. Така система має допомагати безпілотнику зберігати навігацію під час роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.
Росіяни також встановили на “Герань-3” камеру та систему передачі відео, аналогічні тим, які використовувалися на окремих серіях “Герані-2”.
Росія перейшла до “Герані-4”
Наступним етапом розвитку реактивних “Гераней” стала модель “Герань-4”.
Її планер уже спроєктували з урахуванням встановлення потужнішого реактивного двигуна Telefly LX-WP-160. За відомими даними, розмах крила “Герані-4” становить близько 3 метрів, а довжина – приблизно 3,5 метра.
Зовнішні розміри при цьому залишилися близькими до попередньої версії, однак зросла злітна маса – приблизно з 350 до 450 кг.
Використання нового двигуна має дати змогу збільшити крейсерську швидкість без одночасної втрати дальності польоту, а за наявною інформацією, дальність також була збільшена.
Головні причини зупинки
Конструктивна недосконалість
Модель “Герань-3” створювалася поспіхом. Конструкція планера базового поршневого безпілотника зазнала мінімальних змін, через що дрон не був ідеально пристосований під реактивну тягу. Нова “Герань-4” вже має спеціально адаптований під реактивні двигуни фюзеляж.
Іноземні компоненти
За даними ГУР, у конструкції безпілотника ідентифікували 45 компонентів іноземного походження.
Найбільше деталей постачалося із:
США – 22 компоненти
Китаю – 8
Швейцарії – 7.
Також було знайдено 3 компоненти німецького виробництва, 2 – британського та 1 – японського.
Таким чином, попри російське виробництво самого безпілотника, його електронна база значною мірою залежала від компонентів іноземного походження.
