Дикий шок! Це тільки початок – Жданов в істериці: вся країна на ногах! Фронт палає…

Голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що у 2023 році Україна вийде на державні кордони 1991 року. Втім, це може й не означати повне завершення війни.

Річ у тім, якщо Владімір Путін і його режим утримають владу в Росії, то вихід на кордони 1991 року означатиме лише припинення гарячої фази війни. Таку думку у своєму стрімі озвучив військовий експерт Олег Жданов.

За словами військового експерта, в такому разі Україна зупинить наступальні дії. Однак країна-агресорка, ймовірно, не припинить завдавати ударів по наших територіях.

Буде варіант Ізраїлю – будемо оборонятися на своїй території, – пояснив Жданов.

Тож нашій державі доведеться купувати та виробляти озброєння, яке зможе захистити нас від атак російських загарбників, наприклад, залізний купол. Крім того, вздовж кордону треба буде встановлювати системи протиповітряної та протиракетної оборони, щоб закритися від Росії.

“Цілком ймовірно, що до літа 2023 року або в першій половині 2023 року ми зможемо цю гарячу фазу закінчити”, – підсумував військовий експерт.

Росія хоче отримати паузу на фронті, аби сформувати ударне угруповання. Однак у цього кремлівського плану є певні недоліки.

Про це 24 каналу розповів Керівник центру військово-правових досліджень, військовий експерт Олександр Мусієнко. Раніше повідомлялось про те, що жовтень став рекордним за смертністю окупантів.

Мусієнко зазначив, що мобілізація в Росії триває, бо указ Путіна чинний, і він не має жодних термінів. Те, що розказує Путін – це просто слова, а у військкоматів розв’язані руки, аби надалі проводити мобілізаційні заходи для поповнення втрат на фронті. Крім того, росіянам необхідна пауза, яку вони хотіли б використати для формування одного, а може навіть і двох ударних угруповань на Запорізькому напрямку.

Це читалось, вони під це готували логістику, зокрема на Запорізькому напрямку відповідні бази зі зберігання своїх боєприпасів під Мелітополем. У наших же планах було б краще не дати цього створити, створивши до весни стабілізаційну лінію на межі з окупованим Кримом, витиснувши туди російські війська. Аби вони не могли там діяти й не могли створювати ніяких угруповань, – зауважив військовий експерт.

Він продовжив, що, крім того, сформувати ударне угруповання росіянам заважає нестача артилерії та важкого озброєння. Є проблеми з танками, гаубицями, САУ, артилерією. Близько 70% артилерії росіян нині перебуває на Бахмутському й Авдіївському напрямку, трохи менше – на Запорізькому, ще менше – біля Сватового.

“Однак там фіксується прибуття більшої кількості мобілізованих, більшої кількості російських військ, озброєних легшою зброєю. Тому в інтересах Росії будь-як отримати цю паузу й намагатись створювати ударні угруповання. Одне з таких ще можливе на межі з Луганською областю, аби заважати нам проводити наступальні дії там”, – наголосив керівник Центру військово-правових досліджень.

Ракетна істерика Росії – це ознака відчайдушного становища Кремля.

Росія дуже показово закидає українську енергетику ракетами.

Або Путін розуміє ефект нафтових санкцій, включаючи стелю на ціну, яка почне працювати з 5 грудня. Або ракет справді не так і багато. А може, товариш Сі дав Путіну обмежену кількість часу, щоб покінчити з війною. Це означає, що вони продовжуватимуть. І темні дні повторяться. Ще більше емоцій. Ще більше істерики. Ще більше дискомфортних холодних вечорів та ночей. Але це означає, що кожен такий постріл ракет наближає Росію до поразки. Він наближає не бажану Путіну капітуляцію України, а капітуляцію самого Путіна. І Путін це знає. І час спливає. Спливає в холодному самотньому бункері, — пояснив у Facebook український блогер та банкір Сергій Фурса.

Прокоментуйте:
Оцініть статтю:
( Поки що оцінок нема )
BBCcCNN