Подаємо мовою оригіналу:
Головнокомандувач Української Армії під час війни за існування — це не просто колосальна відповідальність.
Це історична відповідальність.
Генерал Драпатий — один з найкращих командирів цієї війни. Авторитет Драпатого беззаперечний, як і довіра до нього. Його призначення — дуже позитивний крок.
Єдине — застеріг би суспільство від ризику надто завищених очікувань. Бо це війна. Вірте, допомагайте, ставайте у стрій.
Також вважаю, що публічні матюки, глузування і називання «ворогом» генерала Сирського — це шкідлива дурниця.
Це не стосується аргументованої критики, від якої не повинно бути імунітету ні в кого, у тому числі й вищого військового командування.
Є легітимна критика, а є обпльовування, яке послаблює авторитет ключової військової інституції та бʼє по армії як такій.
Залужний, Сирський, Драпатий — це вже постаті історичного масштабу.
І дай Бог нам дожити до тих часів, коли українські історики в українській державі будуть давати оцінку їхнім перемогам та помилкам.
Успіхів генералу Драпатому. Його успіх — наш успіх.
