На тлі вето президента Кароля Навроцького на зміни до закону про допомогу українським біженцям дедалі більше українців планують виїхати з Польщі до якоїсь іншої країни.
Блогер під ніком «Канадський Марк» пояснив, чому українці покидають Польщу, на прикладі свого знайомого.
Канадійский українець зауважив, що останнім часом дуже велика кількість українців почали масово покидати Польщу і приїздити до інших країн, зокрема до Канади.
«І взагалі в Польщі почали ставитись до українців зовсім по-іншому. Не так, як спочатку, не так, як пару років тому. І українці це почали відчувати… Але давайте будемо з вами відвертими, що це є правда, це є дійсно проблема. І в Польщі це одна з найбільших проблем, через що українці не можуть почуватися там, як в себе (вдома — Ред.)», — розмірковує блогер.
Маркіян (таке справжнє ім’я блогера) зауважує, що загалом Польща для українців «дуже навіть добре підходить». Багато українців відкривають там свої бізнеси, досягають нових великих вершин та починань.
«Але проблема все ж таки однаково залишається, що щось не те. Якийсь є тиск, якась є давка. Деякі люди дивляться не так, як би хотілося, тикають пальцями на вас. І українці це відчувають, і діти це відчувають», — каже блогер.
Маркіян розповів історію про свого знайомого, який виїхав з України ще до початку повномасштабної війни — хотів спочатку переїхати до Канади, але потім зупинився на Польщі. Проте недавно цей знайомий виїхав з Польщі і написав блогеру лист, текст якого Маркіян переказав.
Ілюзії щодо Польщі розвіялись
«Вирішив написати тобі цього листа, бо вже давно відчуваю потребу поділитися тим, що нам в серці. Ти завжди цікавився моїм життям за кордоном, і мабуть настав час розповісти тобі чесно і відверто, чому я залишив Польщу, хоча на початку вона здавалася для мене шансом на нове життя. Коли я вперше приїхав, Польща зустріла мене відносно привітно. Тоді я справді вірив, що тут почнеться мій новий розділ, що я зможу заробити, забезпечити сім’ю, поступово відчути себе на своєму місці. Спільна історія, схожа мова, звична культура, усе це давало відчуття близькості, але з часом ілюзії розвіялись», — пише знайомий блогера.
Перша проблема — робота
Знайомий блогера визнає, що роботи в Польщі було багато, але її характер, умови часто були принизливими. Українців поляки сприймають як дешеву робочу силу, якій можна платити мінімум і вимагати максимум.
Багато українців працюють в Польщі по 10-12 годин на день, без вихідних, і водночас ледве зводять кінці з кінцями, якщо живуть з сім’єю.
Бюрократія
Українець скаржиться, що у Польщі важко жити в постійній невизначеності.
«Постійні дозволи, візи, картки побиту, черги у ЖДНах, перевірки документів. Усе це виснажувало не лише фізично, а й морально. Здавалося, що система створена так, щоб тримати нас (українців — Ред.) у підвішеному стані», — зазначає друг Маркіяна.
Ставлення
«Ставлення тут уже болить найбільше. Польща любить говорити про братерство з українцями. Але на практиці відчувалось зовсім інше. Так, були добрі люди, які допомагали і підтримували. Але водночас було чимало тих, хто ставився зверхньо, дивився з недовірою. Часто можна було почути образливі слова, натяки, навіть відчуження тільки тому, що ти українець. І це ранило більше, ніж будь-які фізичні труднощі», — каже знайомий блогера.
За його спостереженнями, багато українців зараз покидають Польщу. Кожен має свої причини. Хтось не витримав умов праці, хтось втомився від постійної бюрократії, хтось відчув, що йому тут не раді.
«Я бачив десятки знайомих, які збирали валізи і виїжджали далі. Хтось до Німеччини, хтось до Канади, хтось навіть повертався до України. Бо відчув, що там попри небезпеку простіше морально, ніж у чужій країні без поваги… Бо кожна людина заслуговує на гідність, на повагу, на відчуття, що її праця і життя мають цінність», — додає знайомий блогера.
