Євген Рибчинський
Інколи жалкую, що немає загальної мобілізації. Бо бачити як молоді, здорові особини чоловічої статі веселяться, купують за сотні тисяч доларів нові авто, виставляють в мережі свої нікчемні надбання – просто немає сил. Бо нормальній людині емпатія не дає бути мажором, коли навкруги один суцільний мінор.
Емпатія постійно тебе приводить подумки в той окоп, де по коліно в воді б’ються, зберігаючи кожен патрон, наші захисники. Емпатія тебе спонукає жертвувати якщо не здоров’ям і життям, то принаймні грошима заради спільної перемоги.
Мільйони чоловіків залишаються в тилу. І я хотів би, щоб ті, у кого на місці совість і сумління, не боялися ставити на місце тих, у кого зараз жнива і свято весни з п’яними танцями і недоречними жартами. Не треба ходити чорним від суму, але й не слід хизуватися своїм щастям, коли навколо багато тих, хто втратив на цій війні здоров’я, рідних або коханих.
Будьмо гідними нашим мужніх лицарів-захисників!
