Клімкін: Путін схибив, на нього чекає “персональне перезавантаження”. Інтерв’ю

Глава Кремля Володимир Путін має претензії до України на підсвідомому рівні, тому він ніколи не відмовиться від планів “помститися” нашій країні. Але відсутність успіхів на полі бою продемонструвала усім – і світу, і його оточенню, що “Акела схибив”, що геополітичний гравець перетворився на геополітичного хулігана і вже некоректно ставити знак рівності між Путіним і Росією.

Наразі агресор загрожує не лише Україні, але й Центральній Європі, тому для російських еліт дедалі більш актуальним стає питання “персонального перезавантаження” влади в РФ. Цей момент невпинно наближається. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін.

– Проаналізувавши останні заяви Путіна, Інститут вивчення війни (ISWдійшов висновку, що він не зацікавлений у серйозних переговорах щодо закінчення війни в Україні. Зокрема, вони пригадали його слова про те, що Україна нібито втратила суверенітет, що США використовують її як “таран” тощо. Натомість агресор переслідує “максималістичні” цілі. Чи згодні ви з цим? Що, на вашу думку, може зупинити його?

– Це відома історія. Путін не змінив своїх цілей. Його цілі абсолютно зрозумілі – це перезавантаження усієї геополітики, яку він вважає несправедливою щодо “його” Росії. Йому довели, що геополітика змінилася, але не в той бік, як він думав.

Йому довели, що, як у “Мауглі”, “Акела схибив”. Це зараз розуміють не тільки його партнери, зокрема в Азії чи ті самі китайці. Це розуміють і російські еліти. Тому нині йдеться про те, чи буде Путін і надалі уособленням російських еліт і уособленням Росії.

Пам’ятаєте, колись казали: “Путін – це Росія, Росія – це Путін”. Насправді сьогодні починаються розмови: а Росія – це Путін? Чи не зовсім Путін? Чи зовсім не Путін? Між цими “не зовсім Путін” і “зовсім не Путін” є, звичайно, чимала відстань, але такі розмови вже почались.

Що стосується Путіна особисто, то він ніколи не змінить своїх цілей щодо України, оскільки вони у нього сидять на рівні підсвідомості. Частина його мотивації вчиняти саме так – це бажання помститися за розпад Радянського Союзу, це бажання отримати геополітичний контроль за всією Центральною Європою.

Це зрозуміло все практично усім, навіть тим, хто намагався тримати певний баланс відносин з Путіним, наприклад, Німеччина чи Франція. Це також, звісно, означає, що жодних рухів у бік зміни своєї позиції Путін робити не буде. Він буде готувати нові “спецоперації”, що завгодно. В його ментальності зараз взагалі немає червоних ліній щодо того, що можна зробити стосовно України, але також і стосовно Центральної Європи.

До речі, з того, що він сказав на засіданні СНД, що процитував Інститут вивчення війни, можна зробити висновок, що Путін втрачає вплив на Кавказі, в Центральній Азії і в Азії зокрема. Це означає, що Росія за певний час припинить бути геополітичним гравцем.

Путіна завжди “поважали” різні режими за те, що він був геополітичним гравцем. Але зараз він стає геополітичним бандитом, геополітичним хуліганом. А “геополітичний хуліган” і “геополітичний гравець” – це абсолютно різні ролі.

Російська армія і російські еліти теж це розуміють. Питання в тому, як вони будуть діяти, але в певний момент діяти вони будуть, оскільки вони втрачають Росію, яку вони також будували разом із Путіним.

– Отже, питання про те, що “Росія – це не Путін”, обговорюється в елітах?

– Звичайно. Це звучало неодноразово, але цю фразу приписують спікеру Держдуми Володіну, який казав: “Росія – це Путін, Путін – це Росія”. Від того, що почалась дискусія на тему, що Путін “не зовсім Росія”, насправді стрибок, він дуже не простий, але він є, і він називається “зовсім не Росія”.

Тоді в Росії зрозуміють, що персональне перезавантаження – це єдина можливість якимось чином почати знову розмовляти із Заходом. У цьому для нас також є низка загроз.

Частина Заходу може сказати: якщо ви перезавантажили Путіна, який є особисто небезпечним і особисто на рівні підсвідомості має реваншистські бажання, то, може, будемо розмовляти з іншою Росією. Втім основні ознаки режиму там залишаться, оскільки всім прекрасно зрозуміло, що російський режим – це не тільки Путін.

І тут для нас дуже важливо пояснити, як-то кажуть, на пальцях, що російський режим, його злочинна реваншистська природа – це не тільки Путін. Путін у певному сенсі тільки керівник цієї реваншистської мафії.

Прокоментуйте:
За ЦИМ посиланням, ви можете підписатись на наш телеграм канал, ДЯКУЄМО! Все буде Україна! 🇺🇦
Оцініть статтю:
( Поки що оцінок нема )
BBCcCNN