Коли не стало його літньої господині приїхало дуже багато людей. Ось тільки поки вона була жива ніхто не з’являвся. А тепер з нею попрощалися і всі розійшлися, роз’їхалися і він залишився один. Двері в квартиру закрили і він залишився на вулиці. Великий, старий сірий кіт сидів прямо біля під’їзду де він раніше жив зі своєю господинею

Різне

Кіт сидів біля під’їзду. У цьому будинку він жив багато років разом зі своєю літньою бабусею. Як вона його любила. Душі не чула. Усередині заторохтів маленький трактор, об’їжджаючи його серце. Стало тепло і добре. Але не надовго. Коли не стало його літньої господині приїхало дуже багато людей.

Ось тільки поки вона була жива ніхто не з’являвся. А тепер з нею попрощалися і всі розійшлися, роз’їхалися і він залишився один. Двері в квартиру закрили і він залишився на вулиці. Великий, старий сірий кіт сидів прямо біля під’їзду де він раніше жив зі своєю господинею. Зимовий холодний вітер тріпав густу шерсть, а люди проходили повз поспішаючи у своїх невідкладних справах.

Всі кудись бігли, стурбовані своїми терміновими проблемами. А кіт сидів і дивився на них. Люди несли додому подарунки, адже сьогодні було свято Новий рік. Живіт завурчав і дуже захотілося їсти і одночасно в туалет. Але хіба можна сходити в туалет якщо немає лотка з пісочком? Хіба ж коти можуть просто зробити це на вулиці? І кіт з подивом подивився на людей, що проходять повз, але нікому не було діла до нього. Нікому було відповісти на його німе запитання.

Він приліг на холодну землю і закрив очі. Йому нікуди було йти. Вечоріло і пішов сніг. Він швидко танув на теплій шерсті і скоро котяча шубка заледеніла. Стало неймовірно холодно. У вікнах будинків спалахнуло світло і звідти долинали веселі голоси і смачний запах. Живіт особливо сильно забулькав. Але їсти не було чого.

Зимова заметіль закрутила свою хуртовинну карусель і сніг мчав уздовж вулиць замітаючи все на своєму шляху. Пролунав шум і кіт підняв голову вгору. У небі розсипався феєрверк. Місто на кілька хвилин засвітився загравою цих святкових хвилин і коту здалося що настав день. Але слідом за світлом свята прийшла непроглядна темрява і холод. Вулиці були порожні, всі святкували в своїх теплих квартирах. Кіт закрив очі і приготувався до своєї останньої ночі.

“Нічого, – нічого думав він, – помучиться зараз а потім стане тепло і я обов’язково побачу бабусю.

Хтось підійшов. Кіт відкрив очі і подивився. Прямо навпроти нього були черевики величезного розміру. Ось так навіть краще вирішив він, просто один удар і все. Але тут чиїсь руки підхопили його і підняли вгору.

– Ось ти!!! – де пролунав несподівано м’який голос.

Кіт відкрив очі і побачив величезного чоловіка, який був серед тих людей, що приїхали попрощатися з його бабусею.

– А ми тебе вже скрізь обшукались. Весь Новий рік всією сім’єю по двору бігали. Це я винен. Думав, що дружина тебе візьме, а вона думала, що я. Ось так і вийшло, ти вже не сердься, – і величезна людина раптом кинулася бігти кудись несучи кота під пахвою.

Кіт дивився на всі боки і будинки, що пролітали мимо. Вони зупинилися біля машини і відкривши двері, велика людина поклала кота на сусіднє сидіння і діставши купу своїх футболок почала витирати його холодну, мокру шерсть.

– Ось тільки витру тебе, щоб не прохолов і поїдемо, – бубонів він собі під ніс.

Потім поклав на сидіння теплий рушник і закутав ним кота. Машина завелася і вони помчали по засніжених святкових вулицях. А здоровенний чоловік крутячи кермо однією рукою тримав в іншій телефон і кричав в нього своїм дивно м’яким голосом повним неприхованою радості:

– Ластівко, рибочко я знайшов його! Так, знайшов !! Знайшоввв!!! Де був? Та прямо біля під’їзду і лежав. Та не хвилюйся, все з ним в порядку. Будемо через кілька хвилин і всі разом зустрінемо Новий рік! – квапливо говорив чоловік, ніяково притискаючи плечем до вуха мобільний телефон.

Він обернувся до кота, щоб сказати йому щось, але побачив, що той заснув. Кіт спав і посміхався уві сні. І не смійте мені говорити, що коти не вміють усміхатися. А десь всередині по маленькому котячому серцю їздив трактор і тихенько торохтів.

Так що не кажіть мені що в новорічну ніч не трапляються чудеса. Звичайно трапляються. Ще й як трапляються. Треба тільки трішки допомогти їм трапитися і їх буде дуже багато…

Автор: Oлег Бoндаренко.

Фото ілюстративне.


Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN