Коли у нас з’явилося двоє діток, у мене зовсім не було вільного часу. Я постійно прала, готувала та прибирала. З ранку до вечора я ходила в одному халаті, часу для себе у мене не залишилося зовсім. Іноді, чоловік міг зробити мені зауваження з приводу мого зовнішнього вигляду. Коли ми збиралися в гості, або запрошували до себе друзів, мій чоловік міг сказати мені, що я погано виглядаю. Тоді я була постійно втомленою і не звертала уваги на це, але зараз розумію, що зробила найбільшу помилку в своєму житті

Виховання дітей

Коли у нас з’явилося двоє діток, у мене зовсім не було вільного часу. Я постійно прала, готувала та прибирала. З ранку до вечора я ходила в одному халаті, часу для себе у мене не залишилося зовсім. Іноді, чоловік міг зробити мені зауваження з приводу мого зовнішнього вигляду. Коли ми збиралися в гості, або запрошували до себе друзів, мій чоловік міг сказати мені, що я погано виглядаю. Тоді я була постійно втомленою і не звертала уваги на це, але зараз розумію, що зробила найбільшу помилку в своєму житті

Зараз у мене непростий період в житті, і я не знаю, як зробити правильний вибір, щоб хоч трішки пожити для себе та бути щасливою жінкою. Зі своїм чоловіком я познайомилася ще зовсім молодою, в студентські роки. Він був завидним нареченим в нашому університеті, за ним бігало багато дівчат, а пощастило, як я тоді думала, саме мені. Але одного разу, на дискотеці він запросив мене на танець, а потім провів додому. Так почалися наші відносини. Після закінчення навчання ми одружилися. Тоді ми були молоді і дуже щасливі. Нам здавалося, що наше життя завжди буде таким легким і веселим. Через три роки після весілля у нас народився син, а ще через чотири – дочка.

Сімейне життя було спокійним і рутинним. Чоловік працював, я була в декреті, виховувала дітей, займалася будинком. Головним моїм пріоритетом була сім’я. Їй я віддавала всі свої сили – цілими днями я прала, прибирала, готувала. Природно, що особисті відносини з чоловіком відійшли на другий план. Романтика зникла, ми більше не проводили час вдвох, я була наче машина – вся в роботі. Та й на себе часу ніколи не вистачало. Я закинула себе, могла провести цілий день в халаті і з не розчесаними волоссям.

Через деякий час, мій чоловік став звертати на мене все менше уваги. Всі наші розмови зводилися до дітей і дому. Іноді, чоловік міг зробити мені зауваження з приводу мого зовнішнього вигляду. Коли ми збиралися в гості або запрошували до себе друзів, мій чоловік міг сказати мені, що я погано виглядаю. Він висміював мій одяг, зачіску. Знаю, що йому завжди подобалися красиві і доглянуті жінки, і його ставлення мене дуже засмучувало. Адже, як би там не було, я – його дружина, мати його дітей, і чоловік має щиро кохати мене. Адже головне ж не зовнішність, думала я тоді.

Трохи пізніше я помітила, що мій чоловік став затримуватися на роботі допізна, іноді він працював у вихідні. Ще, він дуже багато часу проводив в інтернеті, і часто йшов в іншу кімнату, коли довго розмовляв по телефону. Я стала підозрювати чоловіка в зраді. Трохи пізніше, я знайшла в його піджаку коробочку з сережками, але цього подарунка я так і не отримала. Він призначався не мені. Не маючи наміру більше мовчати, я запитала чоловіка про іншу жінку. На мій подив, чоловік не став виправдовуватися і сказав все, як є. Він зізнався, що у нього є інша. Мені було дуже сумно в той момент. Але і це не все, чоловік сказав мені, що я сама винна в його зраді – я постійно думала лише про будинок та дітей, не займалася собою та стала абсолютно нецікава йому. Ці слова засмутили мене ще більше.

Коли емоції трохи вляглися, я зрозуміла, що не можу кинути свого чоловіка. Справа в тому, що мені нікуди йти. Я не працюю, грошей у мене немає, з родичів тільки старший брат. Як я забезпечу себе і дітей? Я виявилася заручником ситуації – я не можу кинути зрадника.

Мій чоловік прекрасно розуміє це і користується ситуацією. Він як і раніше зустрічається з коханкою. Домашні турботи і діти на мені. Я ніби його служниця. Він робить все, що захоче, поводиться по-хамськи зі мною. І не забуває нагадувати мені, що я не можу піти від нього. Такий стан стало просто не виносяться.

Як мені жити далі? Піти від чоловіка, але куди? Або жити далі зі зрадником і бути його заручницею?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Коли у нас з’явилося двоє діток, у мене зовсім не було вільного часу. Я постійно прала, готувала та прибирала. З ранку до вечора я ходила в одному халаті, часу для себе у мене не залишилося зовсім. Іноді, чоловік міг зробити мені зауваження з приводу мого зовнішнього вигляду. Коли ми збиралися в гості, або запрошували до себе друзів, мій чоловік міг сказати мені, що я погано виглядаю. Тоді я була постійно втомленою і не звертала уваги на це, але зараз розумію, що зробила найбільшу помилку в своєму житті