“Людство живе у брехні”!
Астронавт NASA зробив тривожну заяву.
Деталі:
Перебування у космосі здатне фундаментально змінити світогляд людини. Астронавт NASA Рон Гаран, який провів 178 днів на борту Міжнародної космічної станції (МКС) і здійснив майже 3000 обертів навколо нашої планети, поділився відвертими висновками про сучасний устрій світу. За його словами, побачивши Землю з орбіти, він усвідомив, що «людство живе у брехні».
Про це пише Daily Mail.
Гаран розповів, що з космосу чітко видно неймовірну крихкість систем життєзабезпечення Землі: її атмосфери, океанів і біосфери. Однак сучасне суспільство продовжує ставитися до природи як до невичерпного ресурсу для обслуговування глобальної економіки.
«Я не бачив економіки з космосу. Та оскільки створені нами системи розглядають усе, включно з самими системами життєзабезпечення нашої планети, як повністю підпорядковану філію глобальної економіки, з погляду космічного простору очевидно, що ми живемо у брехні», — наголосив астронавт.
Він підкреслив, що людство побудувало своє існування на помилковій ідеї про те, що природні ресурси є лише побічним продуктом економічного зростання. Він закликав до негайної зміни пріоритетів.
«Нам потрібно перейти від мислення „економіка, суспільство, планета“ до парадигми „планета, суспільство, економіка“. Лише тоді ми зможемо продовжити наш еволюційний процес», — переконаний дослідник.
Такі трансформації свідомості серед дослідників космосу науковці називають «ефектом огляду». Цей термін був запропонований ще 1987 року.
Він описує глибоку психологічну зміну, яку відчувають астронавти, дивлячись на Землю з орбіти. Вони починають гостро відчувати красу та вразливість планети, а також нерозривний зв’язок усього людства.
«За час перебування в космосі я зрозумів одну річ: ми не з Землі, ми — частина Землі. І якщо піти ще далі, ми не просто перебуваємо у Всесвіті — ми і є Всесвіт. Ми — Всесвіт, що набуває самосвідомості», — поділився астронавт.
За словами Гарана, щоб осягнути цю концепцію, необов’язково летіти в космос. Він пропонує застосовувати в повсякденному житті так звану «орбітальну перспективу». Це вміння дивитися на глобальні проблеми людства масштабно, але водночас не втрачати з поля зору окремих людей та їхні щоденні потреби.
Астронавт наголошує, що людей ніколи не варто зводити до сухої статистики чи груп споживачів.
Натомість суспільство має навчитися мислити категоріями багатьох поколінь наперед, працюючи над розв’язанням нагальних проблем. Попри всі загрози він зберігає оптимізм і вірить, що коли усвідомлення нашої глобальної взаємозалежності досягне критичної маси, людство зможе врятувати своє майбутнє.
