Ми з чоловіком взяли квартиру в кредит, трохи грошей дала свекруха. Спочатку все було добре, а потім жити ставало все важче. Чоловік перестав в усьому мені допомагати, його звільнили з роботи. Я тоді працювала вже на двох роботах, щоб виплатити той кредит. Дуже важко згадувати ті часи, я собі навіть шкарпеток тоді не купувала, все йшло лише на дітей. А коли заплатила останню суму в банк, то зібрала свої і дитячі речі і поїхала до мами в село. А чоловікові я сказала, що хочу поділити квартиру. Наступного дня до мене приїхала свекруха

Життєві історії

Ми з чоловіком взяли квартиру в кредит, трохи грошей дала свекруха. Спочатку все було добре, а потім жити ставало все важче. Чоловік перестав в усьому мені допомагати, його звільнили з роботи. Я тоді працювала вже на двох роботах, щоб виплатити той кредит. Дуже важко згадувати ті часи, я собі навіть шкарпеток тоді не купувала, все йшло лише на дітей. А коли заплатила останню суму в банк, то зібрала свої і дитячі речі і поїхала до мами в село. А чоловікові я сказала, що хочу поділити квартиру. Наступного дня до мене приїхала свекруха

Я народилася і виросла в невеличкому селі, далеко від міста, там і навчалася в дев’ятирічній школі. А вже після закінчення дев’ятого класу я поїхала в обласний центр і там вступила в технікум на навчання. У той час я вчилася на другому курсі. Познайомилася я там з одним хлопцем, звали його Григорій. Він навчався на вищому курсі ніж я, а точніше вже випускався з цього навчального закладу. Ми з Григорієм почали зустрічатися і вже через рік я дізналася, що чекаю дитину.

Його батьки всім своїм видом показували, що я їм зовсім не подобаюся, сприйняли мене з великими труднощами, Лише через майбутнього онука ставилися до мене не зовсім холодно. Вони розуміли, що Григорій мене дійсно кохає і зробить все, щоб бути зі мною. Тим більше, він був єдиною дитиною в сім’ї, його завжди усі гляділи, і робили те, що він захоче і побажає.

Після весілля ми почали жити в нього вдома з його батьками. А вже через пів року у нас з Григорієм з’явився син, якого ми назвали Олегом. Жили ми начебто дружно, свекруха ставилася до мене нормально, допомагала мені з дитиною. Навчання в технікумі я не залишила, а продовжила вчитися. Максим, коли мене не було вдома, завжди залишався з бабусею і дідусем.

Через два роки я дізналася, що знову чекаю дитину. В призначений термін у нас з’явилася донька, назвали ми її Іринкою. Ми з Григорієм вирішили жити окремо. На той час у нас були вже деякі заощадження, а частину нам дали його батьки і ми взяли в кредит квартиру. Його батьки нас довго відмовляли, але ми стояли на своєму. Купили трикімнатну квартиру, відсвяткували новосілля і життя здавалося для мене казкою. Коханий чоловік, улюблені діти, хороша робота, кредит майже виплатили – що ще потрібно для повного щастя. Але ось настала чорна смуга.

Григорій почав все більше часу присвячувати своїм друзям. До ночі сидів з ними в гаражі і повертався, самі розумієте в якому стані. Спочатку чоловіка звільнили з роботи, потім він влаштувався на іншу, з якої через час теж його вигнали, потім він взагалі перестав шукати роботу. Цілими днями сидів з такими ж друзями в гаражі. Почав виносити речі з дому, десь заніс мої золоті сережки, позичав у всіх друзів і родичів, та й взагалі, почалося не життя, а справжнє пекло.

При цьому, його батьки в усьому робили винною мене. Говорили, що це я у всьому винна. Постійно казали:

– У хорошої жінки, чоловік так себе не поводить, а тримається сім’ї, тож ти сама в усьому винна. Чоловік має бути біля дружини.

Що я тільки не робила, як не просила, нічого не допомагало. А мені було несила бачити, як чоловік пропадає, бачити як на це дивляться діти і відвертаються від нього. Мені одній доводилося працювати на двох роботах, щоб виплатити кредит. Про одяг я взагалі мовчу, забула вже коли щось купувала собі, тільки дітям і саме необхідне. Ледь на продукти решти вистачало.

У підсумку мені це все набридло, після виплати по кредиту, я забрала дітей і переїхала в село до своєї матері. Подала на розлучення і на розподіл майна. Коли про це дізналася свекруха, вона приїхала до мене і влаштувала справжню суперечку. Вона говорила, що це я в усьому винна, що я хочу тепер привласнити квартиру. Вона сварилася, що ніколи мені цього не дозволить. Коли я стала заперечувати її слова і говорити, що Григорій навіть не платить аліменти на дітей, не допомагає, що я одна все тягну, вона просто плюнула і пішла. Мені було дуже сумно з того всього, я навіть розхвилювалася. Виходить у всьому винна тільки я, я одна. Але, що я робила не так, що виправдовує таке ставлення чоловіка до своєї сім’ї! Ми досі живемо у моєї мами і не знаємо що робити далі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – domofond.

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Ми з чоловіком взяли квартиру в кредит, трохи грошей дала свекруха. Спочатку все було добре, а потім жити ставало все важче. Чоловік перестав в усьому мені допомагати, його звільнили з роботи. Я тоді працювала вже на двох роботах, щоб виплатити той кредит. Дуже важко згадувати ті часи, я собі навіть шкарпеток тоді не купувала, все йшло лише на дітей. А коли заплатила останню суму в банк, то зібрала свої і дитячі речі і поїхала до мами в село. А чоловікові я сказала, що хочу поділити квартиру. Наступного дня до мене приїхала свекруха