Мої друзі кажуть, що потрібно почекати хоча б рік, тому що син, ще надто вразливий і був занадто вже прив’язаним до матері. І я це розумію, але, що говорить йому цілий рік? Це не можна списати на роботу або щось ще, все одно будуть питання і бажання зустрітись

Різне

За свій вік мені довелося побачити багато важких розмов, а також не раз самостійно доводилося повідомляти іншим неприємні звістки, адже я лікар. Однак те, що має бути зроблено зараз, є нездійсненним завданням. Нещодавно я втратив дружину і тепер не знаю, як повідомити про це нашій дитині. Він все одно рано чи пізно дізнається, почне ставити питання. Все це мені гранично ясно, але рішучості не додає. Я відчуваю, що він після такої новини точно ніколи не стане колишнім. І якщо я буду приховувати це до останнього, то нічого хорошого з того не вийде. Та це й так зрозуміло, що замовчувати таке абсолютно неправильно, але я вимовити це не можу.

Мої друзі кажуть, що потрібно почекати хоча б рік, тому що син, ще надто вразливий і був занадто вже прив’язаним до матері. І я це розумію, але, що говорить йому цілий рік? Це не можна списати на роботу або щось ще, все одно будуть питання і бажання зустрітись. Заперечувати наслідки такої розмови теж не варто, адже не всі дорослі часом готові подивитися правді в очі. Я це знаю відмінно по своїй роботі. А ось як на це реагуватиме дитина?

Заплутався і просто плачу. Сину шість, але ще не школяр. Я був постійно на роботі і його з пелюшок виростила дружина – вони нерозлийвода. Можливо потрібно було усе сказати одразу і тепер ми б переживали це разом? Але ж хіба я міг. Я й зараз не можу.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.


Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN