Може мене хтось і осудить за такі методи, але думаю, що як жінка я права. Відповідальність це важливо, і мені вдалося в черговий раз довести це перед невірним чоловіком

Може мене хтось і осудить за такі методи, але думаю, що як жінка я права. Відповідальність це важливо, і мені вдалося в черговий раз довести це перед невірним чоловіком.

Почалося все банально, про це і розповідати не варто.

Спочатку почала помічати, як він затримується на роботі, крутить в руках телефон постійно. Потім став відповідати на дзвінки на балконі. Загалом все стандартно.

Але то що було потім, досі мене радує, хоча пройшов вже не один рік.

Напружена атмосфера наростала і я вже відчувала, що ось-ось чоловік порушить тему розлучення.

Ігор довго ходив, м’явся по квартирі, а потім нарешті сказав …

– Оль, коротше … Давай поговоримо.

– Коротше давай – знизала плечима я – Хоча мені і так вже все зрозуміло.

– Ну тим простіше … – важко зітхнув він – Давай тоді все вирішимо відразу. Налаштований я серйозно.

– Так я вже давно готова – кивнула я – Ти як, тимчасово йдеш, або зовсім? З розлученням?

– З розлученням – сідаючи поруч, відповів Ігор.

− Ну добре, тоді я зараз Ігореві (це син наш) речі зберу, і можете йти.

Тут треба було бачити його обличчя …

Повільно повернувся до мене, подивився і каже:

– В якому сенсі Ігореві речі збереш ?!

– У прямому – як ні в чому не бувало відповіла я – Люба зі мною залишиться, а Ігоря з собою візьми. Йому батько потрібен обов’язково. Ти ж хороший тато?

– Е – е – е – е – тільки і зміг сказати він – Діти зазвичай з мамою залишаються. У тебе що взагалі совісті немає? Як я взагалі міг з тобою прожити стільки часу – він схопився за голову.

– А що такого? Чому я повинна двох виховувати, а ти зі своєю коханою веселитися? Ти ж там життя пішов налагоджувати сімейне? Ось вважай, дитина у вас вже буде! Півсправи зроблено!

– Та ти що говориш таке ?!

Ігор схопився з дивана і почав надзвонювати коханці.

– Ти уяви! – Каже він в телефон – Вона речі сина збирає. Хоче, щоб я сина з собою взяв!

Сиджу на дивані сміюся. Чекаю чим справа закінчиться.

Коротше вони погиркались по телефону, потім він до неї поїхав, умовляти її мабуть сина нашого виховувати.

Та йому відмовила. Він повернувся похмурий, намагався зі мною помиритися.

Та тільки він мені тепер не потрібен. А сина віддавати йому я і не збиралася.

Нехай йде куди хоче. Мені все одно.

Без підпису.

Текст підготували – intermarium.news. Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Може мене хтось і осудить за такі методи, але думаю, що як жінка я права. Відповідальність це важливо, і мені вдалося в черговий раз довести це перед невірним чоловіком