Не можу описати свої душевні переживання. Прикро і соромно, хоча справа зовсім не в мені. Тебе люблять і задобрюють, поки все всіх влаштовує. А як тільки припиняється безперервний грошовий потік, почуття відразу кудись зникають. Особливо неприємно коли це найрідніші люди

Різне

Не можу описати свої душевні переживання. Прикро і соромно, хоча справа зовсім не в мені. Тебе люблять і задобрюють, поки все всіх влаштовує. А як тільки припиняється безперервний грошовий потік, почуття відразу кудись зникають.

Я тридцятирічний чоловік, який звик цілодобово працювати на роботі. Але це себе виправдало – я зміг купити окреме житло.

Я переконаний, що в моєму віці, діти повинні жити окремо, так як батьки витратили половину життя, щоб виховати і вивчити. А тепер вони мають повне право пожити для себе. Я зібрав необхідну суму для першого внеску і тепер живу у власній квартирі.

Мені захотілося відзначити новосілля з найближчими для мене людьми. Тому я запросив в гості батьків і молодшу сестру.

Я щиро думав, що батьки порадіють моїм досягненням, тим більше я в свій час оплатив три роки навчання своєї молодшої сестри. Зараз вона на останніх курсах, встигає навіть повноцінно працювати. Тому я їй сказав, що їй доведеться оплачувати своє навчання самій. Вона працює, та й якщо не вистачатиме можна оформити невеликий кредит в банку. Якщо не буде марнотратною, то зможе швидко його закрити. Я пояснював сестрі, що мені вже потрібно подумати і про себе, так як батьки не молодіють, і скоро доведеться перекласти на свої плечі повну турботу про них.

Те, що сталося далі, я очікував найменше.

Прийшовши у нову квартиру на оглядини мої родичі влаштували сцену. Сестра зі сльозами на очах почала розповідати, що я вчинив по відношенню до неї нечесно. Вона б і вчитись не йшла, якби знала, що я не оплачуватиму навчання. Мовляв копійки (десять тисяч на секундочку), які вона заробляє у торговій фірмі їй лиш на дрібнички, а на оплату навчання (30 тисяч у рік) їй не вистачає аж ніяк.

А батьки сказали, що не планували допомагати дочці оплатити навчання, так як збираються на відпочинок. Всі зразу забули, що це я три перших курси навчання оплатив і  репетиторів їй оплачував і курсові деякі писати допомагав, що це я купив батькам путівки, щоб вони могли з’їздити відпочити.

Після того, як кожен висловив мені своє обурення всі розвернулися і пішли додому, навіть не привітавши з новосіллям.

Сиджу я я і чогось не розумію. Ніби ж усе намагався робити правильно у своєму житті. Чому ж тепер я відчуваю себе оленем?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.


Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN