Не раз Яна плакала, бо важко їй було у мусульманській країні. Їм було важко розуміти один одного. В турецьких сім’ях чоловік має бути головним, і це не обговорюється.

Яні було 39 років, коли вона вперше поїхала за кордон. Випадково і неочікувано. За смішну ціну на сім днів. Начальник відпустив, але ноутбук Яна взяла з собою у відпустку.

Прилетівши в Туніс, десь уже на другий день відпочинку, жінка сиділа не далеко від рецепшену і наглядала за поведінкою чоловіків. Як вони спілкуються між собою, як емоційно хитають головами. Ось діловито зайшов у готель якийсь турок з невеличкою валізкою.

Через хвилин 20 повернувся, перекинувся кількома словами з адміністратором і сів якраз напроти неї.

Отямилася Яна від споглядання лише тоді, коли зрозуміла, що турок взявся її роздивлятися. Зиркнула знічено, а він широко посміхнувся.

– Привіт, – сказав російською. – Я Рауф.

Але вони тоді так і не встигли поспілкуватися. Його покликали і він мусів іти. Наступного разу Яна побачила Рауфа майже не перед від’їздом. Виявилося, що він щодня приїжджав у готель, шукав її, але напевне сама доля була проти. А тут зустрілися та перекинулись між собою пару слів. Без натяку на продовження: у неї чоловік і діти, у нього – теж сім’я…

Але як тільки Яна прилетіла до Львова. Прийшла есемеска від Рауфа: «Як долетіла?» І так приємно стало на душі: десь далеко хтось про неї пам’ятає. «А чоловік, напевно, і не помітив, що вона була відсутня», – подумала про себе. Шлюб у них вже давно тріщав по швах. Одружувалися молодими. Швидко діти народились, а далі прийшло розуміння, що зі спільного у них лише діти і більше нічого. Так і жили. Він собі мав коханок, вона лише роботу.

А Рауф почав дзвонити. Розповів, що теж має розлучатися з дружиною. Хоча у них це дуже довгий процес. Через п‘ять місяців телефонного роману став запрошувати в гості. Сумнівалася, боялася. Дуже багато про турків говорять. Але таки ризикнула, полетіла знову.

Турок стояв в аеропорту з квітами. Влаштував їй пишний прийом, ледь не співав від щастя. І відразу ж повіз знайомити зі своїми батьками. Їй було дуже соромно. Адже не тільки батьки, а й вся величезна родина з’їхалася подивитися на українську «наречену». Їй навіть колечко подарували за якоюсь їхньою традицією.

Відтоді і їй довелося круто змінювати життя. Мама, звісно ж, не зрозуміла. Вона оцінить закордонного зятя через кілька років, коли погостює місяць у них вдома. Чоловік мстиво сказав, щоб забиралася, але про їхню квартиру не сміла й думати. Діти посміялися: «Ну, мам, ти давай там добре все розвідай, а ми переїдемо до тебе жити».

Щоправда, стати дружиною турка їй вдалося аж через два роки. Спочатку він довго виплачував допомогу колишній дружині, потім чекали, коли його син поїде вчитися в інше місто.

Яна їхала до матері з важким серцем. Як їй розказати, що вона хоче розлучатися з чоловіком, бо покохала турка?

Яні було 39 років, коли вона вперше поїхала за кордон. Випадково і неочікувано. За смішну ціну на сім днів. Начальник відпустив, але ноутбук Яна взяла з собою у відпустку.

Прилетівши в Туніс, десь уже на другий день відпочинку, жінка сиділа не далеко від рецепшену і наглядала за поведінкою чоловіків. Як вони спілкуються між собою, як емоційно хитають головами. Ось діловито зайшов у готель якийсь турок з невеличкою валізкою.

Через хвилин 20 повернувся, перекинувся кількома словами з адміністратором і сів якраз напроти неї.

Отямилася Яна від споглядання лише тоді, коли зрозуміла, що турок взявся її роздивлятися. Зиркнула знічено, а він широко посміхнувся.

– Привіт, – сказав російською. – Я Рауф.

Але вони тоді так і не встигли поспілкуватися. Його покликали і він мусів іти. Наступного разу Яна побачила Рауфа майже не перед від’їздом. Виявилося, що він щодня приїжджав у готель, шукав її, але напевне сама доля була проти. А тут зустрілися та перекинулись між собою пару слів. Без натяку на продовження: у неї чоловік і діти, у нього – теж сім’я…

Але як тільки Яна прилетіла до Львова. Прийшла есемеска від Рауфа: «Як долетіла?» І так приємно стало на душі: десь далеко хтось про неї пам’ятає. «А чоловік, напевно, і не помітив, що вона була відсутня», – подумала про себе. Шлюб у них вже давно тріщав по швах. Одружувалися молодими. Швидко діти народились, а далі прийшло розуміння, що зі спільного у них лише діти і більше нічого. Так і жили. Він собі мав коханок, вона лише роботу.

А Рауф почав дзвонити. Розповів, що теж має розлучатися з дружиною. Хоча у них це дуже довгий процес. Через п‘ять місяців телефонного роману став запрошувати в гості. Сумнівалася, боялася. Дуже багато про турків говорять. Але таки ризикнула, полетіла знову.

Турок стояв в аеропорту з квітами. Влаштував їй пишний прийом, ледь не співав від щастя. І відразу ж повіз знайомити зі своїми батьками. Їй було дуже соромно. Адже не тільки батьки, а й вся величезна родина з’їхалася подивитися на українську «наречену». Їй навіть колечко подарували за якоюсь їхньою традицією.

Читайте також: За кожним великим чоловіком стоїть успішна жінка. Як саме, може жінка впливати на свого чоловіка?

Відтоді і їй довелося круто змінювати життя. Мама, звісно ж, не зрозуміла. Вона оцінить закордонного зятя через кілька років, коли погостює місяць у них вдома. Чоловік мстиво сказав, щоб забиралася, але про їхню квартиру не сміла й думати. Діти посміялися: «Ну, мам, ти давай там добре все розвідай, а ми переїдемо до тебе жити».

Щоправда, стати дружиною турка їй вдалося аж через два роки. Спочатку він довго виплачував допомогу колишній дружині, потім чекали, коли його син поїде вчитися в інше місто. Не раз Яна плакала, бо важко їй було у мусульманській країні. Їм було важко розуміти один одного. В турецьких сім’ях чоловік має бути головним, і це не обговорюється. Тож піти з подружкою на каву чи в кафе не вдасться – чоловіка треба про це попередити.

Але минуло вже 8 років. Працює тепер разом з чоловіком в його клініці адміністратором. Діти навідуються у гості.

Яна плакала, бо важко їй було у мусульманській країні. Їм було важко розуміти один одного. В турецьких сім’ях чоловік має бути головним, і це не обговорюється. Тож піти з подружкою на каву чи в кафе не вдасться – чоловіка треба про це попередити.

Але минуло вже 8 років. Працює тепер разом з чоловіком в його клініці адміністратором. Діти навідуються у гості.

Оцініть статтю:
BBCcCNN
Не раз Яна плакала, бо важко їй було у мусульманській країні. Їм було важко розуміти один одного. В турецьких сім’ях чоловік має бути головним, і це не обговорюється.