Непоправна втрата…
Пішов у засвіти відомий український історик
Науковець помер у віці 48 років внаслідок хвороби серця.
Нещодавно Київська наукова та архівна спільнота зазнала непоправної втрати: передчасно зупинилося серце талановитого історика, дослідника українського козацтва та церкви, архівіста й археографа Олексія Сергійовича Кузьмука (14.02.1978 — 26.06.2026)
Про це повідомили на сторінці Державного архіву міста Києва у Facebook.
За свідченням колег, він був людиною високої професійної культури, доброти й відданості своїй справі. Колеги згадують його як наставника, який щедро ділився знаннями й підтримував молодих дослідників.
Його шлях у науку розпочався в Українському гуманітарному ліцеї, продовжився на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2005 році під керівництвом професора Володимира Ульяновського він захистив дисертацію про взаємини Війська Запорозького Низового та київських монастирів XVII–XVIII століть. У 2010 році проходив навчання в Університеті імені Зріні Міклоша в Будапешті.
Професійний шлях розпочав у Київському обласному державному центрі охорони пам’яток історії, археології та мистецтва, згодом працював у Національному інституті стратегічних досліджень. З 2012 року його життя було нерозривно пов’язане з Центральним державним історичним архівом України у Києві, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача сектору.
Паралельно працював у Міжнародному інституті афонської спадщини, очолював архів Національного музею народної архітектури та побуту України, а з 2025 року приєднався до колективу Державного архіву міста Києва.
Наукові інтереси Олексія Кузьмука охоплювали історію духовної культури козацтва, Української православної церкви XVII–XVIII століть, діяльність «козацьких монастирів», особливо Києво-Межигірського монастиря та Києво-Печерської лаври.
Він досконало володів методикою археографічного опрацювання рукописних пам’яток, підготував до видання синодики печерної Введенської церкви Лаври та Києво-Межигірського монастиря, зробив вагомий внесок у вдосконалення описів архівних фондів. Автор понад 70 наукових праць.
«Олексій Сергійович був не лише кабінетним ученим, а й активним учасником археологічних експедицій — досліджував Генуезьку фортецю в Судаку, комплекс „Острів“ на Черкащині, старожитності Меджибожа, київські культурні пласти на Подолі, Кудрявці, у Феофанії та біля Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Поза наукою його пам’ятають як доброзичливого мешканця Борщагівки, людину з хистом до малювання, надійного друга й мудрого співрозмовника», — із сумом згадують колеги.
Церемонія прощання відбудеться у вівторок, 30 червня, о 14:30 на Байковому кладовищі. Збір біля адміністративного корпусу.
Редакція «Лампа новини» висловлює глибокі співчуття рідним, близьким і колегам покійного. Вічна пам’ять!
