Одеса. Гуляю з дитиною.. Підходить жінка років 70: “Так ето ви прямо тут і живьотє? Вот і говоріть по-українські вєздє, і масіка вчіть, а то таке твориться…” – блогер

– Молодой чєловєк, мужчіна, ето нє у вас випало? Дивлюся спочатку на жінку, яка до мене звернулася: на вигляд років сімдесят – бадьора, енергійна; потім – вниз: там лежить соска. – Ні, точно не в нас, ми соску навіть і не беремо. Остап якось взагалі обходиться. – А ви ж откуда прієхалі? Підходить ближче. – Це малий приїхав у візку, а я прийшов – з проспекту Шевченка. – Что, правда? – Звичайно. – Так ето ви прямо тут і живьотє? – Так.

– Ой, як чудово! Вот і говоріть по-українські вєздє, і масіка вчіть, а то таке твориться… От, знаєте, мій сват, так людина хароша, нічо сказать не можу, але говоре, що такого язика не сущєствуєт, що то всьо нарєчія русского. Це біда: у нього там вся сім’я така – мос**лі, карочє. А ми ж то українці, самі з Вінничини.

– Ми так і робимо – завжди і всюди спілкуємося українською! І масіка вчимо. Двох. Є в нас ще старший. А щодо свата і сім’ї: сумно, звісно. – Все, ви мої герої! А в мене нічо – є ще невістка нормальна, я нею все не натішуся. А з тими – халодная война…

– На все добре.– І вам – тоже.

Сергій Бригар

Нагадуємо! Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.

Оцініть статтю:
BBCcCNN
Одеса. Гуляю з дитиною.. Підходить жінка років 70: “Так ето ви прямо тут і живьотє? Вот і говоріть по-українські вєздє, і масіка вчіть, а то таке твориться…” – блогер