Пів року донька не з’являлася додому після сmepті матері, а потім була невдоволена, що батько проживає з новою жінкою: – Чого не знайшов самотню жінку? Тепер нащадки цієї будуть і на мою спадщину претендувати? Міг би про мене подумати.

Віра була звичайною сільською дівчиною, яка після закінчення школи вступила до університету та переїхала до міста.

Після навчання дівчина так і залишилася там, бо знайшла хорошу роботу. Декілька місяців тому померла її матір, а батько залишився в селі наодинці. Дівчина не мала часу навідувати батька: то робота у неї, то ще щось.

Щовечора телефонувала батькові, коли поверталася з роботи, але говорити й у нього не було часу: дах ремонтує, порається по господарству.

Дівчина все ж випросила на роботі вихідний та поїхала до батька. Ще перед цим заїхала в магазин, купила квіти матері на могилу та продукти батькові. Вона вже ішла своєю вулицею й раптово натрапила на тітку Галю, яка любить плітки.

– Ой Вірочко, давненько тебе не було. Квіточки, мабуть, для матері привезла? Ти батька свого не впізнаєш, так помолодів. Ти ніколи не вгадаєш чому.

– А що трапилося? – Запитала Віра.

– Та не хочу пліткувати, сама все скоро дізнаєшся, – махнула рукою Галька. – Мачуху батько привів. Уже з місяць. Ще й року не минуло, а він вже нову жінку привів.

Віра не могла зрозуміти, що таке тітка їй розповідає. Батько ж завжди говорив, що буде доживати сам. Як він міг так швидко забути матір? Та й і їй нічого не казав. Галька почала розповідати, що ця жінка має двоє дітей: донька одружена, а син в армії.

Вона думала про цю жінку, яка просто прийшла на все готову до її рідного дому. В них будинок був хороший, батько мав машину та й господарство непогане. Вона ж просила батька шукати одиноку жінку, без дітей, якщо йому вже закортить.

Віра увійшла на подвір’я. Батько порався у хліві. Підняв голову, посмішкою зустрів доньку і замість привітання почув:

– Ти що тут одружуватися збираєшся? Чому нічого не розповідаєш?

Батько підійшов ближче і тихенько сказав:

– Як же тебе сповістиш, якщо ти раз на рік батька відвідуєш?

В цей момент з будинку вийшла жінка, а кругом все було чисто так, прибрано, квіти підлиті, на городі охайно. Жінка ввічливо привіталася до дівчини, а та буркнула їй у відповідь:

– Треба було продати господарство.

Батько аж здригнувся:

– А чого ж продавати? Витратити всі гроші, а потім сидіти, склавши руки? Я ж тут відпочиваю духовно, не так нудно мені.

Віра замовкла, а потім промовила:

– Чого не знайшов самотню жінку? Тепер нащадки цієї будуть і на мою спадщину претендувати? Міг би про мене подумати.

Батько не поступався:

– Те господарство нікому, окрім мене, не потрібне. Тим більше вона має і своє.

В цей момент мачуха промовила:

– Не сперечайтеся, щоб всі сусіди чули, краще ідіть на кухню, там пиріжки вже готові.

Сказала ця жінка й вирушила до брами. Батько відразу схопився:

– Куди ти ідеш?

– Додому, завтра донька хотіла приїхати, допомогти тут з городом, то скажи їй, що я вдома на неї чекаю. А ви тут залишайтеся, нічого вашого собі не заберу.

Батько, в чому стояв, в тому і вирушив за мачухою, тільки докірливо кинув:

– Я теж іду, доню, господарство на тебе залишається — все твоє! Роби, що хочеш!

Що ви думаєте з цього приводу?

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Пів року донька не з’являлася додому після сmepті матері, а потім була невдоволена, що батько проживає з новою жінкою: – Чого не знайшов самотню жінку? Тепер нащадки цієї будуть і на мою спадщину претендувати? Міг би про мене подумати.