Прошу вас, не кричіть на дітей! Сильне звернення до всіх батьків!

Історія перша:

Аеропорт, ранок, кафе. За сусіднім столом сидить чоловік і п’ятирічний хлопчик. Дитина, нахиляючись до тарілки, щось тихенько говорить. І тут папаша починає кричати:

Унітаз? Куди ти хочеш? В туалет? Я кілька хвилин тому запитав, ти пісяти хочеш? Ти казав, що ні! Так ти мені сказав? Давай тепер мочись в штани, якщо говорити нормально не хочеш, унітаз йому подавай!

Я дуже уважно подивилася на цього ненормального татуся. Він так довго кричав, а від злості вже весь червоний, як помідор був, ще й слиною бризкав. Малюк опустив голову і став блідим, як крейда.

Я не витримавши, тихо сказала батькові:

Діти раннього віку не вміють передбачати, коли в туалет захочуть.
Ми з цим чоловіком перекинулися злісними поглядами. Через пару секунд вони з сином йдуть з кафе. Хлопчик голови так і не підняв.

Історія друга:

Море, набережна, опівдні. Вирішила сходити купити собі морозиво. Іду я значить не поспішаючи, як раптом чую крики і бачу невеликий натовп. Підходжу до парапету, який оточує пляж, йду до роздягалень, дивлюся мужик стоїть і кричить не своїм голосом:

Відійди! Ти тупа? Я сказав, відійди від мене! Ти що глуха? Кажу тобі відійди! Не біси мене! Я тебе зараз покараю! Відійди! Поруч йди!
Мужик лютим голосом кричить на маленьку дівчинку п’яти років. Кричить російською мовою. Дівчинка опустила голову і дивиться в підлогу переляканим поглядом. Я, як і всі люди, які зібралися на пляжі взагалі не розуміємо, що відбувається. Мужик йде вперед, а дівчинка поруч. Він продовжує кричати диким голосом: Відійди! Ти що не тямиш? Я ж сказав, відійди від мене! Відійди я сказав! Поруч йди! Тебе що вдарити, якщо ти не розумієш? Дівчинка ще нижче опустила голову. До чоловіка підходить жінка, і звертається до нього:

Будете продовжувати кричати, я викличу поліцейського!

Та йди ти! – відповідає горе татусь. – Це моя дитина, що хочу, те й роблю.

Але кричати він все ж перестав. Вони йдуть. Чоловік йде нервово, а дівчинка злякано. Всі люди стали переглядатися, і говорити щось!

Історія третя:

Аеропорт, ніч, літак прилетів, люди стоять в черзі, чекаючи пройти паспортну перевірку. Всі втомилися, а діти особливо. Один п’ятирічний хлопчик починає бігати і стрибати, то з черги, то знову в чергу. Але тут його мама починає кричати:

Ти що робиш? Я тебе просила? Стій спокійно, інакше дядькові міліціонеру здам. Скажу, що ти поганий і тебе заберуть.
Хлопчик злякався, подивився на прикордонника, який йшов поряд, і заспокоївся.

Через пару хвилин, я знову чую крик. Якась приваблива і добре одягнена леді нервово кричить на маленьку дитину, смикаючи її за руку:

Ах ти втомилася! Спати хочеш? А я не хочу? Як думаєш, у мене сили є? Скажи мені? Я не втомилася? Додому не хочу? Так, як тобі не соромно? Безсоромний! Сил у нього немає, а у мами вони є, так?
Ця жінка кричить, як ненормальна, і постійно смикає цього малюка.

Що я хочу сказати!

Любі жінки, ви читаєте всяку маячню, на тему: «Як утримати чоловіка». Візьміть краще книгу з дитячої психології, і прочитайте її. Вивчіть інформацію про те, як треба заспокоювати дітей, а не травмувати їхню психіку криками. Ви ж своїми руками ростите агресивне дитя, яке в майбутньому буде вас ненавидіти.

Зрозумійте, маленькі дітки не знають, коли їм закортить попісяти. А кричати при всіх про те, що нехай мочитися в штани не варто. Адже ви принижуєте дитину і робите її невпевненою у собі. Здорові п’ятирічні діти не можуть тихо й струнко стояти, вони повинні рухатися. Також діти не знають, що в аеропорту треба почекати перевірки паспорта. Вони втомилися, їм важко. Ви дорослі люди, і можете потерпіти, а дітям що робити? Бідна дитина не розуміє чому тато або мама зляться і кричать, як звірі.

Знаєте, чому ви кричите? Тому що відчуваєте невдоволення, злість і власну слабкість. А ваше чадо в момент такого вибуху відчуває сковуючий страх. Згодом він виросте таким самим, як і ви. Він не буде знати, як втішити, обійняти і заспокоїти. Потім не дивуйтеся, що на старості вас здали в будинок для людей похилого віку. Почніть зміни з себе. Не можете заспокоїтися – порахуйте до 10 і тільки так починайте говорити з дитиною. Пам’ятайте, ви повинні стати її захисником, опорою, підтримкою і другом!

За матеріалами

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Прошу вас, не кричіть на дітей! Сильне звернення до всіх батьків!