Просив дружину поговорити з батьком, щоб прописатися тимчасово. З часом віддам половину вартості квартири і тоді вже все оформимо, як годиться. Але на моє прохання дружина відреагувала несподівано. Мені було однозначно сказано, щоб я не обурювався, а займався своїми питаннями по житлу, а потім видно буде, що робити з моєю пропискою. Ну? Як вам картина?

Різне

Ми з дружиною до весілля прожили разом більше шести років. Відносини не поспішали оформляти, так як і я, і дружина були ще зовсім молодими і безтурботними. Нам не хотілося обтяжувати себе додатковими обов’язками, тому просто жили і раділи своїй свободі, так би мовити.

Але після того як ми опинились у цікавому стані, я відразу ж запропонував коханій вийти за мене заміж. Не розумію, чому раніше цього не зробив ?! Вона трохи потягнула з відповіддю, але врешті дала згоду. Весілля зіграли дуже швидко. Ми були дуже щасливими в цей день. Я й подумати не міг, що це настільки приємно – стати чоловіком!

Подарунків було багато. Але тільки один з них мене і порадував і засмутив одночасно. Тесть підніс нам ключі від квартири. Це було дуже несподівано. Ми весь час знімали з дружиною житло, а тут буде наше власне. Але ця радість була недовгою. Рівно до наступного ранку.

Як з’ясувалося на наступний день, квартиру нам подарували, але з однією умовою, що мене там прописувати не будуть. Так як я не зумів завчасно подбати про власне житло, то я поки перебуваю на запасній колії. А також, з огляду на те, що весілля відбулося лише після щасливої новини, то моє становище ще сильніше стало нестабільним. Загалом, мені прямо дали зрозуміти, що на мене особливо в цій сім’ї не розраховують.

Знаєте, я все можу зрозуміти, але хіба можна так починати спільне життя ?! Ось так з порога, взяли і  обличчям у бруд. Спасибі, що це було зроблено не прилюдно, а у вузькому сімейному колі. Про це знаємо тільки ми з дружиною і тесть. Хоч тут дали мені можливість реабілітуватися.

Я розумію ставлення тестя до мене. Як чоловік він має рацію, але можна ж було поговорити по-чоловічому. Я ж не збирався все життя поневірятися по знімних квартирах. Я планував взяти іпотеку через кілька років. Невже я не викликаю ні крапельки довіри, як чоловік ?!

Просив дружину поговорити з батьком, щоб прописатися тимчасово. З часом віддам половину вартості квартири і тоді вже все оформимо, як годиться. Але на моє прохання дружина відреагувала несподівано. Мені було однозначно сказано, щоб я не обурювався, а займався своїми питаннями по житлу, а потім видно буде, що робити з моєю пропискою.

У мене складається таке враження, що мене просто намагаються відсунути в сторону, в тому числі і моя дружина. Ну а як ще можна зрозуміти таку її поведінку ?!

Я не став повторно піднімати це питання, просто тепер задумався: чи потрібен я взагалі цій жінці?! І навіщо?!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.


Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN
Добавить комментарий