Путін різко змінився в останні дні.
Те що спливло, шокувало всіх.
Деталі
В останні дні путін змінився. Ми вже не бачимо того переляканого путіна зразка 9 травня.
Перед нами жорсткий і самозрозумілий диктатор, який знову відчуває силу
1. Путін за своєю натурою боягуз. І коли він відчуває силу – він ніколи не йде в бій.
Він втікає в куточок і мовчки чекає. Він таким був більшу частину 2026 року. Але протягом останнього місяця він почав активно вилазити зі свого кутка.
2. Протягом останнього часу відбулося кілька кардинальних змін:
Стало зрозуміло, що нам не вистачатиме ракет для петріотів і ми їх не отримаємо в достатній кількості.
На фоні відсутності (поки) можливості збивати реактивні шахеди це кардинально міняє війну в тилу. І все це помножено на бюджетну кризу, зупинку цілого ряду галузей та критичну ситуацію з експортом.
Про корупційні скандали і дуже реальну перспективу обмеження європейського фінансування після виборів у Франції та можливих виборів в Німеччині, я взагалі мовчу. Отже, який висновок з цього робить путін?
Я впевнений, що головний висновок полягає в тому, що в найближчі місяці в Україні посиплеться тил в тому значенні, що скоро буде зроблено щось типу держперевороту і Україна розвалиться не на фронті, а в тилу.
Зустріч Трампа та Сі показала, що ніякого зовнішнього тиску на росію найближчим часом не буде.
Це ключова зовнішня перемога російської дипломатії. Путін давно мислить короткими часовими лагами. Його час планування – це час зимового чи літнього наступу. Тобто 3-6 місяців. І зараз в горизонті 3 місяці ніяких зовнішніх проблем він не бачить.
Війна на Близькому Сході і частковий параліч нафтового комплексу Саудівської Аравії робить російську нафту майже незамінною допоки ситуація з Іраном не буде вирішена. А вона, схоже, в найближчі місяці вирішена не буде.
Щодо внутрішньої російської ситуації, де є дуже серйозні проблеми з економікою, то тут путін відразу після виборів заявив, що росія відстановила все, що Україна знищила. Це абсолютна дурниця, але цей наратив я зараз читаю так: не розказуйте мені про проблеми в економіці. Це мене не хвилює, а значить цього нема.
Більше того, ряд податкових новацій, які найближчим часом буде прийнято, помножені на загрози націоналізації говорять нам про продовження ще більшого закручування гайок в системі. І поки ФСБ виконує всі доручення, система буде триматися.
3. Щодо атак на ЄС, то дрони та підпали стануть новою нормою.
Рф кожен раз будуть дивитися, як далеко можна зайти. І головна проблема тут навіть не ЄС, а Китай і США. Путін хоче бути рівними з ними і він вважає, що через атаки на ЄС він має можливість змусити Китай та США звертати більше уваги на нього. Я все ще залишаюся при думці, що найближчим часом (як мінімум до 4 листопада, коли пройдуть вибори в США) не буде прямої агресії проти однієї з країн Балтії, хоча на відміну від літа ризики різко зростають.
4. Щодо України, то перед нами стоїть три глобальні задачі:
вистояти і не пересваритися остаточно;
знайти протидію до реактивних дронів і все ж наростити спроможності власних ракетних ударів;
змінити підходи до дипломатії., бо переговори Украіна-Росія-США в нинішньому форматі себе остаточно вичерпали. Без зовнішнього тиску путін не піде ні на які домовленості. Граючи в гру, що переговори за посередництва США існують – ми самі крадемо в себе дорогоцінний час. Нам потрібно створювати нову переговорну коаліцію. І для цього, напевне, треба щось міняти в групі відповідальних за зовнішню політику.
