Смерть кнопкодавству. У Раді нарешті ввели сенсорну кнопку і камери стеження

Новини

Дмитро Разумков оголосив, що вже цього тижня депутати будуть голосувати сенсорними кнопками. А за тим, щоб вони раптом не натискали кнопки за когось іншого, стежитимуть спеціальні відеокамери.

Все це має покласти край давній проблемі Верховної Ради – “кнопкодавству”, коли депутати голосують за колег і так порушують принцип особистого голосування.

Вирішити це питання намагалися ще 12 років тому. Але весь час знаходилися якісь юридичні, фінансові чи технічні перешкоди.

“Я вас всіх вітаю”

“З наступного пленарного засідання, я вас всіх вітаю, ми зможемо продемонструвати систему, яка не буде дозволяти “кнопкодавство” у стінах Верховної Ради”, – привітав депутатів Дмитро Разумков у понеділок на погоджувальній раді.

За його словами, минулого тижня були останні випробування сенсорної кнопки: “Вона відповідає всім нормам, інститут-розробник її протестував. У нас є офіційний акт, що її можна використовувати”.

Дмитро Разумков попросив депутатів у вівторок прийти на пленарне засідання на 15 хвилин раніше, щоб спробувати сенсорні кнопки.

Він також оголосив, що у залі засідань запрацюють спеціальні камери спостереження.

Ввести камери вирішили, зокрема, після заяв фракції “Голос” про те, що за призначення Дмитра Шкарлета міністром освіти та науки проголосували картки Віктора Медведчука і Григорія Суркіса, яких тоді насправді не було на засіданні. Без цих голосів міністра б не призначили

Дмитро Разумков сказав, що апарат парламенту продовжує працювати над модернізацією системи “Рада-3”: “Є декілька варіантів руху в цьому напрямку: є вітчизняні аналоги, є більш сучасні іноземні, які дозволяють використовувати біометричні показники людини, щоб точно зняти питання кнопкодавства”.

Раніше він нарікав, що повна модернізація системи голосування може коштувати 300 млн грн.

“Повна заміна системи голосування потребує суттєвих видатків. Тому поки що знайшли рішення, яке дозволить не витрачати великі ресурси. Проте це не знімає питання того, що в подальшому система потребуватиме модернізації. Адже “Рада-3″ працює з 2002 року, і свій ресурс вона майже вичерпала”, – написав Дмитро Разумков у Facebook.

Кнопка Яценюка та спроби Парубія

“Кнопкодавство” – давня “хвороба” українського парламенту.

Вперше її вирішити намагався спікер Арсеній Яценюк. У 2008 році під час літніх канікул розробники системи “Рада” з Інституту проблем математичних машин і систем встановили на кожному депутатському місці додаткову сенсорну кнопку.

Депутат мав однією рукою за 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою – тиснути “за”, “проти” чи “утримався”.

Перед початком осінньої сесії Арсеній Яценюк навіть зібрав журналістів, щоб урочисто продемонструвати нову систему, але тоді ж виявили спосіб, як її обійти.

Люди з великими долонями змогли великим пальцем затискати сенсорну кнопку, а мізинцем – для голосування – теоретично одна людина могла проголосувати за двох.

Проблему врахували і перенесли сенсорну кнопку далі, униз пульту.

Проте “систему Яценюка” так і не включили, а самого його невдовзі звільнили з посади спікера.

За президента Віктора Януковича “кнопкодавство” стало надзвичайно поширеним, а медіа регулярно публікували кадри, коли один депутат міг встигнути пробігти по ряду і проголосувати за трьох-чотирьох колег.

Тодішня опозиція вимагала запустити сенсорну кнопку, але спікер Володимир Рибак відмовився.

Журналістам також показували, що сенсорну кнопку можна було обходити, затискаючи кнопки для голосування зубочистками.

Сергій Ковальчук/Пресслужба Апарату Верховної Ради

У 2015 році тогочасний спікер Володимир Гройсман скаржився, що вирішити проблему “кнопкодавства” занадто дорого.

За кілька днів до початку роботи вже цього парламенту, у 2019 році, попередній спікер Андрій Парубій намагався нарешті запустити сенсорне голосування, але тоді цьому завадили ДБР і СБУ, які завадили фінальному тестуванню.

У партії “Слуга народу” тоді пояснили, що сенсорну кнопку не можна вводити через технічні та юридичні труднощі.

З того часу на депутатів, зокрема й зі “Слуги народу” періодично ловили на “кнопкодавстві”.

Депутати також вирішили ще у вересні 2019 року запровадити можливість забирати депутатський мандат за “кнопкодавство”, але з того часу так і не проголосували за цю ініціативу.

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN
Добавить комментарий