Maya Targamadze пише:
«Сьогодні 29 річниця падіння Сухумі.
Тоді, в Абхазії, росіянці робили те саме, що вони зробили в Бучі, Ірпені, Маріуполі.
Тоді світ зробив вигляд, що нічого не сталось.
Деякі звірства «братнього народу»:
Анна Маріамідзе, 19 років – їі зґвалтували на очах у батька тринадцять «бійців» оркостану, потім обох, ще живих, прив’язали до дерева і спалили. ГАГРА.
Лері Каджая – вмер під час тортурів, потім його відрізаною головою окупанти грали в футбол. ГАГРА.
Георгій Абрамішвілі, 40 років – пораненому, посолили рану, повідрізали м’ясо, запакували в черевик і відправили дружині. Село Бзіф.
Петре Размадзе, 59 років – у вересні 1992 року вбитий після тортур разом з дружиною – обом повідрубали голови. Родичам не дозволяли ховати трупи, натомість кинули їх свиням.
Іза Джохадзе – йому виколупали очі, розрізали грудну клітку, а вже потім розстріляли.
Отець Андрій (Курашвілі) – 26 років, монах Каманського монастиря, розстріляний 5 липня 1993 року в Каманському монастирі.
І таких історій безліч…
Війна в Абхазії почалася 14 серпня 1992 року і тривала 13 місяців і 13 днів. У ході військового протистояння загинуло понад 10 тисяч осіб, кількість примусово переміщених осіб- понад 350 тисяч…»
