Старша донька, Оксана, надумала заміж виходити, весілля треба було робити. От тоді і відкрилася вперше правда. Чоловік гроші на весілля передав, а сам не приїхав. Пояснив, що на роботі не відпускають. Дочка сумувала не довго – головне, що батько все оплатив. Але на душі було якось дуже тривожно

Невеселі думки ніяк не давали зосередитися. Зоя вже який день сидить біля вікна і думає, що робити. Її сеньйора погано себе почуває, а коли так буває, не знаєш, чого від неї і чекати. В такому стані її і нагодувати важко, і помити.

В Італію вона приїхала 4 роки назад. За цей час жодного разу не була вдома. Не було документів, робота була, тому працювала, скільки могла. Додому вирішила їхати, коли відчула, що з здоров’ям є проблеми. Якраз не стало її сеньйори, 99-ти річної італійки, в якої вона працювала баданте. То ж цього разу Зоя вирішила, що сама доля розпорядилася за неї – пора їхати додому.

Зоя родом з невеличкого мальовничого села на Прикарпатті. Її подруги ще років 10 назад подалися хто в Італію, хто в Іспанію, хто в Грецію на заробітки. Жінка довго вагалася, бо вважала, що її третя донечка ще занадто маленька, щоб залишати її одну. Зоя втретє стала мамою аж в 43 роки. Дві дорослі доньки вже вчилися в університеті. Та коли вона дізналася про свій цікавий стан, сумнівів не було, та й чоловік підтримав жінку, сказав, що дитина поверне їм другу молодість.

Перший час так і було, чоловік тішився донечкою. Але потім все пішло якось не так, почалися скорочення на роботі, чоловік залишився без роботи, став замкнутим. Його вже не тішила, як раніше, маленька донечка.

Одного разу чоловік прийшов додому і повідомив, що товариш кличе його на роботу закордон. Відпустила, хоча тоді чоловікова підтримка їй була дуже потрібна. Та гроші були потрібні більше. Дві старші доньки-студентки наполягали на татовій поїздці, бо саме в цьому бачили вихід з складної економічної ситуації.

Василь поїхав. На перших порах було важко, потім, нарешті, знайшов роботу, всі гроші справно присилав. Так тривало два роки. Чоловік додому приїжджав рідко. Тут старша донька, Оксана, надумала заміж виходити, весілля треба було робити. От тоді то і відкрилася вперше правда. Чоловік гроші на весілля передав, а сам не приїхав. Пояснив, що на роботі не відпускають.

Дочка сумувала не довго – головне, що батько все оплатив. Але Зої на душі було якось дуже тривожно, щось не дуже їй вірилося в цю версію. Адже товариш Василя, кум Михайло, хресний тато Оксанки, все ж таки знайшов можливість приїхати. А про Василя пояснив: «Так, не відпустили». Це вже пізніше Зоя зрозуміла, що саме так виглядає чоловіча солідарність.

В розпал весілля Зоя дивилася на свою щасливу красуню-донечку, згадала своє з Василем весілля, і по її щоці мимоволі скотилася сльоза. Це побачила Марійка, дружина Михайла. Підійшла, обняла Зою і каже якось так співчутливо: «Хто б міг подумати, що все так вийде з Василем».

Від цих слів Зоя, немов би прокинулася.

«Що вийде?» – запитала сполохано.

За її виразом обличчя, Марійка зрозуміла, що збовтнула щось зайве. Але було вже пізно. Зоя відтягла подругу в сторону і почала питати:

«Інша? У нього є інша? Відповідай зараз же…»

Марія лише ствердно кивнула. Виявляється, про існування іншої жінки знали практично всі, крім самої Зої. Це подвійне життя чоловіка тривало вже кілька років. Коли ти закордоном, приховати такі стосунки зовсім не важко. Кум Михайло не раз просив Василя зізнатися у всьому дружині, бо йому самому соромно Зої в очі дивитися. Той пообіцяв, що у всьому зізнається, але, очевидно, не вистачило духу.

Зоя не пам’ятає, як відгуляли до кінця весілля, все було наче в якомусь сні. А потім пішли звичайні сірі будні. Потрібно було ставити на ноги наймолодшу доньку. Коли подруги зібралися їхати на заробітки, вона залишилася, заради доньки. Наважилася, коли молодшій, Наталочці, виповнилося 16.

І ось жінка вже п’ятий рік на чужині. Працює не для себе, для дітей. У старших дочок вже й свої діти є, а вони від маминих італійських грошенят не відмовляються, причому завжди прискіпуються, кому мама більше дала.

Від важких роздумів Зою відволік телефонний дзвінок.

«Мамо, мені Юрій пропозицію зробив» – весело щебетала в слухавку Наталочка. «І я погодилася. Мамо, правда у мене буде найкраща сукня і найкраще весілля».

«Так, доню. У тебе буде найкраща сукня, і весілля теж буде найкраще» – Зоя поставила слухавку і тут же набрала номер своєї подруги, Софії, яка допомагає українкам в Італії знайти роботу.

«Софіє, я передумала їхати додому. Чи є щось у тебе для мене?»

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Старша донька, Оксана, надумала заміж виходити, весілля треба було робити. От тоді і відкрилася вперше правда. Чоловік гроші на весілля передав, а сам не приїхав. Пояснив, що на роботі не відпускають. Дочка сумувала не довго – головне, що батько все оплатив. Але на душі було якось дуже тривожно