Терміново! Нищівний удар по системі – прокурор шокував зізнанням. Злив все: “Працюють на звалище” – скандал

Різне

Виконуючий обов’язки глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук розповів, що на співробітників антикорупційних органів надають «багатовекторний тиск».

Про це він заявив в інтерв’ю «Бабелю»

«Було всяке – і погрожували, і машини псували, і прослуховували, і пікетували. Я своїм побратимам пояснював, що на фронті зрозуміло, де ворог і звідки прилетить, а тут тиск багатовекторний, тут ми в круговій обороні, тому що не знаємо, звідки саме піде атака », – зазначив він.

За словами Грищука, нищівний удар по антикорупційній системі завдав Конституційний суд в жовтні 2020 року.
КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників, на що суспільство відреагувало пікетами.

“У жовтні 2020 року Конституційний Суд завдав нищівного удару по антикорупційній системі. Суспільство відреагувало пікетами. Я не маю права висловлювати позицію щодо цього рішення, але з боку прокурорів це виглядає так: прокурор працює, збирає матеріали кримінальної справи, ходить до суду, вислуховує в свою адресу негатив від захисту. Потім в один “прекрасний” день [Конституційний] суд скасовує кримінальну статтю, по якій прокурор вів виробництво. Він приходить до суду, бачить задоволені обличчя захисту і ще повинен просити припинити виробництво, оскільки кримінальна стаття є неконституційною. Фактично прокурори і детективи в цьому випадку працюють на звалище – це дуже демотивує “, – сказав Грищук.

Окремо керівник САП зізнався, що з ним намагалися домовитися олігархи.

«Спочатку «пробували на зуб», але я сказав, що мене це не цікавить, спроби припинилися», – розповів він.

Говорячи про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова, Грищук зауважив, що про Татарова як співробітника ОП йому стало відомо в жовтні чи листопаді 2020 року, і необхідності з ним комунікувати не було.

«І що таке «курирує»? Ми з ним не спілкувалися. Президента бачив наживо кілька разів на загальних виступах. Восени його указом мене включили в Раду антикорупційної політики. Там Ситник, (Олександр) Новіков, Баканов, Аваков. З ними всіма у мене робоче листування. До речі, Татаров теж там, але листування з ним у нас немає», – повідомив в.о. керівника САП.

Грищук поінформував, що він як в.о. керівника САП не може призначати чи змінювати групу прокурорів, підписувати певні процесуальні документи — це робить генпрокурор.

«Уся відповідальність за роботу колективу (САП – ред.), питання, що пов’язані з комунікацією з НАБУ, Генеральною прокуратурою, — моя відповідальність. Додалися адміністративні функції (після того, як Грищук став в.о. керівника САП – ред.), наприклад, розписувати пошту, накладати резолюції, відповідати керівникам установ. Я не можу призначати чи змінювати групу прокурорів, підписувати певні процесуальні документи — це робить генеральний прокурор, хоча раніше це робив заступник генпрокурора — керівник САП. Ми просили внести зміни до законодавства, щоб заступники керівника САП могли призначати групу прокурорів», – уточнив він.

За його словами, у САП у серпні-вересні 2020 року написали відповідний законопроєкт, скерували його в Офіс генпрокурора і народним депутатам, але досі жодної відповіді не отримали.

«Зараз закон прописаний так, що всі процесуальні повноваження, які робили САП незалежною, завʼязані на одній посаді — заступника генпрокурора — керівника САП. За його відсутності генпрокурор має його повноваження, тобто має доступ до наших справ», – повідомив в.о. керівника САП.

Грищук уточнив, що після того, як генпрокурор Ірина Венедіктова своїм наказом змінила його посаду, і він перестав бути в. о. заступника генпрокурора і залишився в. о. керівника САП, то це ні на що не вплинуло.

«Я звернувся за роз’ясненням, чому змінили мою посаду, але відповіді досі не отримав. Можливо, це зробили навмисно — їм було принципово змінити щось у назві», – заявив він.

Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN