— Ти зовсім вже робити нічого не хочеш. Ні на роботу не хочеш ходити, ні вдома нічого робити. Знайде собі чоловік іншу і буде правий

Різне

– А нещодавно я дізнаюся, що дочка моя, виявляється, домробітницю взяла додому, он як! – розповідає своїм подругам пенсіонерка Ольга Вікторівна. – Ні, проти домробітниць я нічого не маю зовсім. Якщо людина заробляє гарні гроші на те, щоб найняти служницю – чому ні, це ж все добре і робота ще й людині є, є за що сім’ю годувати. Але яка може бути домробітниця у домогосподарки? В голові не вкладається у мене зовсім.

Дочка Ольги Вікторівни, Марина, сидить вдома з дитиною, якій майже п’ять років.

Рік тому пробувала віддати свого малого сина в садок, сама влаштуватися на непогану роботу. Протрималася так місяців п’ять, з яких в сад ходили, вона рахувала на пальцях. Дитина часто недужала.

Думала Марина і няню найняти, але як дізналася, скільки коштують зараз послуги няні на повний день, так залишила цю затію раз і назавжди позаду. Няню вона не потягне у своєму фінансовому становищі, навіть працюючи на непоганій роботі. Працювати з ранку до ночі, і не бачити своєї дитини, щоб зарплату няні віддавати, та ще й зверху доплачувати – сенсу немає зовсім.

– Звільняйся! – рішуче сказав чоловік Марині. – Дитина дорожче за роботу.

Звільнятися в принципі і не довелося. Практично на наступний день Марину викликав директор, і, опустивши очі додолу, сам попросив звільнити займане місце – оскільки працювати через постійні посиденьки вдома з дитиною у неї зовсім не виходить.

Відтоді Марина і сидить вдома. Працює в сім’ї один чоловік Антон.

Зарплата у Антона зовсім не дуже, але на необхідне вистачає. Марина намагалася знайти підробіток з дому, не заради грошей навіть, а так, щоб трохи веселіше жилося, але не досягла особливого успіху. Талантів особливих немає, освіта не дуже, хоча і вища, з дитиною сидіти нікому. В принципі, ситуація по грошах у них не та, щоб ночами підлоги в під’їзді мити або газети розносити. На їжу вистачає, сяк-так одягаються, за квартиру платять.

Хочеться звичайно більшого, але що робити.

Ну і в загальному зрозуміла вона, що сидіти їй так тепер до школи і далі. І щось це не дає оптимізму зовсім. Втомилася від ведення господарства.

А тут на дитячому майданчику дівчина похвалилася, що ось до неї ходить домробітниця три рази в тиждень, прибирає супер, посуд миє, прасує, може вечерю приготувати. І так це добре виходить, стільки часу звільняється від набридливої роботи по дому для дитини. І по грошах, до речі, не дуже-то і накладно. Можна викрутитися цілком. І настрій зовсім інший і веселіше на душі.

І захотіла Марина теж так.

Чоловікові обережно натякнула – чоловік плечима знизав, мовляв, якщо вже тобі так важко ту підлогу мити і ванну чистити, наймай людину, роби як знаєш. Я тобі зарплату приніс, а далі справа твоя.

Домробітниця тепер ходить до Марини два рази в тиждень, і все начебто добре. Але в глибині душі совісно якось. При тому, що Марина не працює і цілком здатна робити роботу сама, платити гроші, яких в родині не так вже й багато і які цілком можна було витратити на дитину або на сімейний відпочинок – чужій людині.

Мама Марини взагалі від цієї ідеї в подиві.

– Ти зовсім вже робити нічого не хочеш! – вимовляє мама. – Ні працювати не хочеш, ні вдома нічого робити! Вижене тебе чоловік – і буде правий.

Марина тепер сама не знає, що їй робити.

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN
Добавить комментарий