ТЦК не застав працівників на підприємстві та виставив директору штраф на 59 500 грн.
Суд втрутився.
Яке рішення
Деталі
Представники ТЦК прибули з перевіркою через чотири дні після завершення запланованого строку, але відсутність працівників стала підставою для штрафу директору.
Директор підприємства отримав штраф 59 500 грн після того, як ТЦК приїхав перевіряти військовий облік, але не застав працівників на місці.
Однак був нюанс: перевірка мала відбутися 9–13 червня, а представники ТЦК з’явилися лише 17 червня.
Відсутність працівників розцінили як перешкоджання перевірці.
Суд з’ясував, чи достатньо цього для адміністративної відповідальності, та скасував штраф.
Обставини справи
Як встановив суд, начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки постановою №542 від 20 липня 2026 року притягнув керівника ТОВ до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Йому призначили штраф у максимальному розмірі — 59 500 грн.
Підставою стало те, що 17 червня 2026 року представники ТЦК разом із представником Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради прибули за юридичною адресою підприємства для перевірки стану військового обліку. Однак представників товариства там не виявили, тому провести перевірку не вдалося. Це розцінили як несприяння роботі ТЦК.
Водночас у повідомленні, направленому керівнику підприємства 8 травня 2026 року, зазначалося, що перевірка запланована на період із 9 до 13 червня. Тобто комісія прибула вже після завершення визначеного строку.
Керівник підприємства оскаржив постанову. Він наголошував, що його не повідомляли про зміну дати перевірки, а сама відсутність працівників за юридичною адресою не означає свідомого недопуску комісії. Також позивач указував, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, а про розгляд справи його належним чином не повідомили.
Про штраф, за його словами, він дізнався лише 8 жовтня 2026 року, коли банк повідомив про арешт рахунків у межах виконавчого провадження.
ТЦК заперечував проти позову. Представник відповідача зазначав, що підприємство було включене до плану перевірок на 2026 рік, а неможливість провести перевірку через відсутність товариства та його посадових осіб за місцезнаходженням зафіксували актом міжвідомчої комісії. На думку ТЦК, організація військового обліку та забезпечення можливості проведення перевірок належать до обов’язків керівника підприємства.
Що встановив суд
У справі №206/8409/26 суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Насамперед суд звернув увагу на те, що перевірку запланували на 9–13 червня 2026 року, тоді як представники контролюючих органів прибули на підприємство 17 червня.
При цьому в оскаржуваній постанові не було відомостей про зміну строків перевірки, належне повідомлення підприємства про нову дату або докази отримання керівником відповідного повідомлення.
Окремо суд звернув увагу на суперечність у самій постанові: у ній одночасно зазначено, що представників підприємства за адресою не виявили та що членів комісії не допустили до перевірки.
«Сам факт відсутності представників підприємства за місцем його знаходження не підтверджує вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання перевірці, або невиконання ним конкретного обов’язку, передбаченого законодавством», — наголосив суд.
Суд підкреслив, що сама по собі неможливість провести перевірку через відсутність представників підприємства за юридичною адресою не є достатнім доказом адміністративного правопорушення. Для притягнення посадової особи до відповідальності необхідно встановити конкретне порушення законодавства, обставини його вчинення та вину.
Чому ТЦК не мав підстав розглядати справу без протоколу
Суд також оцінив дотримання процедури притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності.
За загальним правилом статей 254 і 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому фіксуються його обставини та інші відомості, необхідні для розгляду справи. Винятки передбачені статтею 258 КУпАП і застосовуються лише за визначених законом умов.
Однак у цій справі позивачу інкримінували не неявку за викликом до ТЦК, а несприяння проведенню перевірки стану військового обліку підприємства. Оскаржувана постанова не містила відомостей про наявність передбачених статтею 258 КУпАП підстав для розгляду справи без складання протоколу.
Суд зазначив, що недотримання встановленої процедури за таких обставин свідчить про порушення процесуальних гарантій особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до статті 268 КУпАП особа має право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення та докази, заявляти клопотання й користуватися правовою допомогою. Розглянути справу за її відсутності можна лише за наявності даних про своєчасне повідомлення про місце і час розгляду та за умови, що від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Що вирішив суд
Суд дійшов висновку, що ТЦК не довів належними, достатніми та допустимими доказами наявності в діях керівника підприємства події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Матеріали справи не підтверджували конкретного порушення вимог законодавства з боку позивача, не встановлювали його дій або бездіяльності, які утворювали б склад правопорушення, та не доводили його вини.
У результаті Самарський районний суд міста Дніпра задовольнив позов, визнав протиправною та скасував постанову ТЦК №542 про накладення штрафу в розмірі 59 500 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення суд закрив на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.