Пішов із життя видатний український журналіст та політолог.
Деталі трагедії
На 72-му році життя помер політолог, публіцист, колумніст і журналіст Ігор Лосєв.
Про це у фейсбуці повідомили журналіст Микола Владзімірський і президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
«Пішов з життя викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, політичний мислитель українського Криму, визначний громадський діяч і прекрасна людина Ігор Лосєв.
Велика втрата для українського інтелектуального життя. Світла йому Пам’ять і Царство Небесне!» — написав Квіт.
Ігор Лосєв народився 10 березня 1955 року в Севастополі. У 1974-му вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2000 року працював на посаді доцента кафедри культурології Києво-Могилянської академії.
Лосєв був членом Національної спілки журналістів України, почесним членом Севастопольського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, першим лавреатом Премії імені Джеймса Мейса і лавреатом Премії імені Якова Гальчевського.
«З кінця 1990-х Ігор Васильович був моїм улюбленим колумністом головної газети Військово-морських сил “Флот України”.
Батько, а ми жили у Севастополі, приносив зі служби черговий номер, і першим ділом я шукав свіжу публікацію Лосєва — відгук на актуальні політичні події, історичний екскурс, світоглядні міркування.
Його тексти були чітким дороговказом у тому місці і в тій епосі, де було дуже легко зійти на манівці», — написав експерт Центру стратегічних комунікацій Максим Майоров.
Матеріали Ігоря Лосєва виходили в низці видань, серед яких «День», «Дзеркало тижня», «Свобода», «Шлях перемоги», «Українське слово», «Флот України», «Експрес» та «Детектор медіа». Він також писав для журналів «Сучасність», «Політика і час», «Україна», «Українська культура», «Морська держава» та інших.
Як експерт-політолог брав участь у телевізійних та радіопередачах, зокрема бував в ефірах «Українського радіо», «Радіо Свобода», BBC, телеканалу «УТ-1», «1+1» тощо.
Лосєв є автором кількох книг, серед яких «Історія і теорія світової культури: європейський контекст», «Севастополь — Крим — Україна: хроніка інформаційної оборони», «Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція» (у співавторстві) й інших.
