Уже п’ять років як моє життя контролює нав’язлива свекруха. Не зрозумійте мене неправильно, як людина вона непогана. І добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно «допомагає», коли її про це не просять. Самій їй вдома нудно, от і бродить у нас по дому щодня

Новини

Уже п’ять років як моє життя контролює нав’язлива свекруха. Не зрозумійте мене неправильно, як людина вона непогана. І добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно «допомагає», коли її про це не просять. Самій їй вдома нудно, от і бродить у нас по дому щодня. Пише intermarium.news

Уже п’ять років як моє життя контролює нав’язлива свекруха. Не зрозумійте мене неправильно, як людина вона непогана. І добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно «допомагає», коли її про це не просять. Коли ми тільки одружилися, то жили на орендованій квартирі. Всі гроші йшли на оплату оренди та комунальні послуги. Ми були в розпачі і розуміли, що з такими темпами на власне житло нам не назбирати. Тому чоловік поїхав на заробітки. Ми планували, що коли він там облаштується на новому місці, то я до нього приєднаюся. Разом на нову квартиру заробимо швидше.

Але наші плани розлетілись – я, як виявилося, на той момент вже чекала дитину, тому на заробітки чоловік поїхав один. І до моменту появи дитини на світ все, на що ми накопичили – це маленька квартирка недалеко від будинку свекрухи. П’ять років тому ми стали сусідами з мамою чоловіка. Спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями перебуває у нас в квартирі, адже після появи синочка мені дійсно потрібна була допомога.

Але час минав, син підріс, пішов в дитячий сад, я вийшла на роботу, а свекруха продовжувала перебувати в нашій квартирі більшу частину дня. Я намагалася їй пояснити, що у нас з чоловіком окрема сім’я, у кожного свій будинок і їй не варто бувати у нас так часто. Але все ускладнює той факт, що і я, і чоловік працюємо допізна і не встигаємо забирати нашого сина з саду, тому це робить свекруха. І ось тільки з цієї причини я досі не забрала у неї ключ від нашої квартири. Забирати онука до себе вона не хоче, тому що у неї вдома колекція кришталевих ваз, які наше чадо може рознести вщент. І ось вона гостює у нас вдома кожен день.

Найбільше мене дратує, коли свекруха в вихідний день заявляється до нас додому, відкриваючи двері своїм ключем! Ніколи не подзвонить і не попередить про свій прихід, просто приходить як до себе додому. Я не відчуваю, що ми живемо окремо від свекрухи. Але хіба для цього ми купували квартиру? Щоб практично жити під одним дахом? Я втомилася пояснювати чоловікові, що мене не влаштовує…

Уявіть: ранок, ви лежите з чоловіком і тут заходить його мама. І це при тому, що ви не знали про її прихід і були налаштовані на час удвох. Або чоловік пішов з сином на прогулянку, щоб я могла побути одна і зайнятися важливим проектом. І тут заходить ця жінка і починає бродити по квартирі. Логічні доводи, пояснення і навіть підвищений голос не діють. Я більше не можу так. Коли я бачу її, то моментально стаю сама не своя. Невже так важко зрозуміти, що молоді люди хочуть самоти або, що коли вона йде в гості, то варто про це попереджати. Може хтось порадить, що можна реально з цим зробити?

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN