В тюрму їх! Удар- Зеленський зробив це, щойно почалось.Медведчук – все! Олігархи тремтять, забрати все!

Новини

Владі слід було не запроваджувати сумнівні, з точки зору закону, санкції проти телеканалів, а заарештовувати набрід, що виправдовує агресію Росії, про це пише волонтер і блогер Юрій Касьянов.

Після указу президента Зеленського про блокуванні телеканалів Медведчука – 112 Україна, NewsOne і ZiK – багато хто заговорив про те, що цей крок неминуче спровокує і ескалацію ситуації на фронті на сході України.

Однак, насправді, загострення на Донбасі може відбутися в будь-який момент, а не тільки через відключення телеканалів Медведчука. Причиною може послужити що завгодно. Тим більше, Росія вже фактично вийшла з мінського процесу і намагається загострити ситуацію поки що на рівні переговорів. Адже на тлі загострення внутрішньополітичної ситуації в РФ, російській владі необхідно переключити увагу населення на що-небудь інше.

Тож ескалація ситуації на сході України може відбутися в будь-який момент і з будь-якої причини.

Однак блокування трьох головних інформаційних ресурсів Медведчука Росія теж не залишить без уваги – це ж чудовий привід відреагувати гостро. Оскільки РФ як імперія вважає, що вона повинна повернути Україну в своє лоно і захищати проросійськи налаштованих громадян нашої країни. Власне, тому Москва і спирається на “п’яту колону” в Україні.

Тому, безумовно, Росія буде використовувати цей факт і у своїх ЗМІ, і на зовнішньополітичному рівні, подаючи його як утиск українською владою прав російськомовних громадян.

На каналах Медведчука українську владу не просто лаяли… Безумовно, владу критикувати необхідно. Однак, коли влада країни, в якій ти живеш, обговорюється на телеканалі в ключі загарбницької політики сусідньої держави, а при цьому агресивна політика сусіда ще й виправдовується – це більше, ніж сепаратизм. Це – очевидна зрада. Такі випадки неприпустимі в жодній країні світу, так чому вони повинні бути дозволені в Україні?

Однак проблема – в іншому: у нас не розвинене законодавство в цій сфері, як в Росії або США. Інакше у нас би не вводилися сумнівні, з точки зору закону, санкції проти телеканалів, а заарештовувалися б конкретні продюсери, журналісти. І це не вважалося б утиском свободи слова. Адже заарештовувалися б вони за те, що проводять сепаратистську і колабораціоністську політику на своїх каналах, висловлюються проти України – країни, в якій живуть. Тобто застосовувати санкції потрібно не до каналів, а до конкретних людей – власників, керівників, а також запрошених гостей, які дозволяють собі в ефірі виправдовувати агресивну політику сусіда і висловлюватися за розвал України.

Але це не стосується водіїв, телеоператорів та інших працівників цих каналів – вони ні в чому не винні, їм можна пред’явити хіба що моральні претензії.

Якби у нас було подібне законодавство, в’язниці вже були б переповнені цим набродом, який вже давно пора було посадити і “дати по зубах”.

А так, рішення РНБО (яке можна тільки всіляко підтримувати і вітати) цілком може бути незабаром оскаржене в суді. Та й наші закордонні партнери заявляють, що таке рішення сумнівне – мовляв, як можна призупинити роботу якогось ЗМІ чи суб’єкта господарювання без відкриття конкретної кримінальної справи за фінансові махінації, сепаратизм чи щось інше. Тобто подібні кроки влади повинні підтверджуватися кримінальними справами, а ми поки що цих кримінальних справ не бачимо.

Тим не менш, блокування каналів Медведчука – болісне і суттєве для Росії, адже тепер ті політичні сили, на які вона робила ставку в Україні, втратили телевізійні майданчики, за допомогою яких вони могли “тримати на гачку” свій електорат і вкладати йому в голови потрібні смисли. Тепер залишається тільки YouTube і трибуна Верховної Ради… Росія таким чином позбавляється інструментарію для ведення інформаційної війни всередині нашої країни.

Але, з іншого боку, досвід показує, що держава може повністю контролювати інформаційний простір у країні, як у Білорусі, але при цьому завжди знаходиться частина населення, яка отримує потрібні їй смисли і переконання не з інформаційного поля. Просто ці люди інакше виховані, до іншого прив’язані і – в нашому випадку – орієнтуються на Росію.

У цьому сенсі ядерний електорат проросійських політичних сил в Україні не особливо скоротиться. Для того, щоб кількість таких людей стала меншою, потрібно, щоб наша держава, по-перше, була більш ефективною в економічному і соціальному плані, а, по-друге, інформаційна політика нашої держави повинна бути кращою, а інформаційні продукти – якіснішими, та й повинна бути реальна свобода слова, а не свобода слова в рамках олігархічних телеканалів.

Коли покращиться ситуація в Україні, електорату, орієнтованого на країну-агресора, стане менше. І ніякі Рабіновичі зі своїми телеканалами нічого не зможуть заподіяти.

А так, не варто сподіватися, що, прибравши кілька телевізійних кнопок, влада доб’ється зростання підтримки України.

Джерело

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN
Добавить комментарий