«Я на вокзалі вже третю добу, мені йти нікуди …» – розповідь вагітної дівчини

У житті трапляються різні неприємні ситуації. Ми не завжди все можемо ідеально прорахувати на перед. На щастя, нас в потрібний момент може помітити небайдужа людина і допомогти встати на ноги. Ця історія доводить, що хороші люди ще існують і справедливість обов’язково врешті-решт переможе!

Цю вагітну дівчину я примітила на вокзалі ще в п’ятницю, коли їхала на приміській електричці на дачу. Вона відчужено дивилася у вікно, сидячи в залі очікування. Невелика сумка поруч говорила про те, що їхати вона збирається не далеко і не на довго.

Коли я поверталася в неділю ввечері, то знову побачила цю ж дівчину майже на тому ж самому місці. Обличчя її було змученим, очі повні сліз, все той ж одяг, все та ж сумка … Мені це здалося підозрілим. Я підсіла поруч і заговорила з нею.

– Ви вже вибачте за цікавість, дівчино, але я бачила Вас тут ще в п’ятницю … Ви когось чекаєте або щось трапилося?

Дівчина опустила очі, було видно, що вона ледве-ледве стримує сльози.

– Нікого я не чекаю … Сталося … Чоловік мій громадянський мене вигнав … Я на вокзалі вже третю добу, мені йти нікуди …

– Боже мій, як так?! Як вас звати?

– Катя … можна на «ти» …

– Ти, напевно, голодна, Катруся?

– Ні. У мене є трохи грошей, пиріжки в кафетерії купую.

– Поїдемо до мене, відіспишся, гарячого поїси… а там вирішимо що-небудь …

– Не зручно мені якось …

– Поїдемо, поїдемо …

Я викликала таксі, і ми з Катею поїхали до мене додому. Живу я одна, давно овдовіла, а діти роз’їхалися. Квартира у мене велика, можна і дати притулок бідоласі. Нагодувала я Катю, спати поклала, всі розмови ми відклали на ранок.

За сніданком на наступний день Катя розповіла мені історію свого життя. Їй було двадцять. Приїхала вона в місто з сусіднього села, де жила з цим своїм цивільним чоловіком. Батьків у неї давно вже не було, а тітки, яка її виховувала, теж недавно не стало. Діти тітки продали будинок, де вона жила раніше. Цивільний чоловік не був путній, випиває. Коли Катя завагітніла він і зовсім з котушок злетів, почав буянити, руку піднімати, а тут взяв і вигнав …

Оцініть статтю:
BBCcCNN
«Я на вокзалі вже третю добу, мені йти нікуди …» – розповідь вагітної дівчини