Європейські політики недооцінили масштаби власної геополітичної вразливості, чим, зрештою, зіграли на користь кремля.
Замість очікуваного ослаблення росія змогла зміцнити свої позиції, тоді як Захід залишився заручником застарілих уявлень про глобальний порядок.
Таку оцінку висловив економіст і політичний оглядач Вольфганг Мюнхау у колонці для The Telegraph.
На думку аналітика, провідні європейські діячі — прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і лідер німецької опозиції Фрідріх Мерц — припустилися стратегічної помилки. Вони не захотіли або не змогли визнати очевидне: центр світової геополітики давно змістився за межі Європи.
Мюнхау проводить історичну паралель із 1914 роком, коли суспільства перебували в ілюзії швидкого завершення війни. Сучасні очікування Заходу, переконаний він, виглядають ще менш реалістичними. Сподівання на поразку росії та затяжну війну, яку Україна мала б вести безкінечно, експерт називає відірваними від реального балансу сил.
Одним із ключових прорахунків Заходу, вважає автор, стала впевненість у тому, що санкції повністю ізолюють росію.
Попри 19 пакетів обмежень ЄС і прогнози неминучого дефолту, російська економіка не зламалася, а адаптувалася до нових умов, переорієнтувавшись на воєнне виробництво.
Мюнхау звертає увагу на те, що оцінка економічної потужності росії в доларовому вимірі є оманливою. Якщо ж рахувати за паритетом купівельної спроможності, то її можливості у виробництві озброєння виглядають значно переконливішими — навіть у порівнянні з Німеччиною.
«Для виготовлення танків і ракет росії не потрібні долари чи євро», — зазначає автор.
Водночас економічне навантаження війни дедалі відчутніше тисне на європейські країни. москва ж поступово зменшила залежність від західних фінансових механізмів і посилила співпрацю з Китаєм та Північною Кореєю.
Прогноз Мюнхау щодо фіналу війни є прагматичним, хоча й не надто оптимістичним. Він вважає малоймовірною повну перемогу будь-якої зі сторін. Найреалістичнішим сценарієм експерт називає укладення мирної угоди або замороження конфлікту.
За його оцінкою, мосія може зберегти контроль над Донбасом, а також частинами Запорізької та Херсонської областей. Водночас це не слід автоматично трактувати як поразку України.
Як зазначає видання, головною метою Києва від початку повномасштабного вторгнення було збереження державності та суверенітету — і саме цього, на думку автора, вдасться досягти.
Підсумовуючи, Мюнхау вказує на головну проблему Заходу — євроцентричне мислення та переконання, що Європа й надалі визначає хід світових подій.
«Ілюзії — це не просто помилка сприйняття. Це симптом занепаду», — резюмує він.
