Зараз я заміжня вдруге. Перше моє заміжжя виявилося невдалим. Ми розлучилися, але колишній чоловік до мене приходить і досі. Я заміж вийшла вдруге. У мого чоловіка був маленький син, я його відразу полюбила, а він називав мене мамою. Я доглядала за ним та виховувала, як рідне дитя. Минули роки. Лише тепер я зрозуміла, що я чужа людина у їхньому домі

Життєві історії

Зараз я заміжня вдруге. Перше моє заміжжя виявилося невдалим. Ми розлучилися, але колишній чоловік до мене приходить і досі. Я заміж вийшла вдруге. У мого чоловіка був маленький син, я його відразу полюбила, а він називав мене мамою. Я доглядала за ним та виховувала, як рідне дитя. Минули роки. Лише тепер я зрозуміла, що я чужа людина у їхньому домі

Зараз я заміжня вдруге. Перше моє заміжжя виявилося невдалим. З чоловіком ми ніколи особливо не ладнали, тому після декількох місяців подружнього життя вирішили мирно розійтися в різні боки. Як не дивно, але зараз ми дуже хороші друзі і можемо звертатися один до одного за допомогою та порадою. Завжди одне одного підтримуємо в усьому.

Після розлучення я довгий час жила одна, єдина думка, щоб знайти чоловіка, наводила на мене справжній сум, адже я думала, що якась серйозна проблема в мені. Я подумала, що варто отримати вищу освіту, хоч вже була не молодою, потім вступила до університету на заочну форму навчання, добре вчилася. А після закінчення влаштувалася на хорошу роботу. Так і закрутилася моє доросле життя. Я і не помітила, як зустріла свої тридцять років.

Якось на роботі я познайомилася з чоловіком. Він був теж розлучений, з тією лише різницею, що на руках у нього залишився дворічний синочок. Ми якось швидко знайшли спільну мову і стали хорошими друзями. Поступово ці відносини переросли в сімейні. Згодом я вийшла заміж вдруге і відразу у нас з’явилася спільна дитина.

З сином свого чоловіка я дуже швидко порозумілася. Він називав мене мамою, і я відчувала себе дуже потрібною людиною в їх сім’ї. Зараз цьому хлопчику вже чотирнадцять років. У нього складний характер, але я намагаюся допомагати йому. Ось тільки хороших відносин між нами останнім часом я не спостерігаю.

Він став якимись недобрим по відношенню до мене. Але це все проходить. Я сама знаю на власному досвіді, що в дітей є перехідний вік, коли вони взагалі нікого не слухаються. У мене є молодший брат, з яким ми все це проходили. Тому, досвід спілкування з такими дітьми у мене є.

Але вся складність в тому, що мій син, а я його саме таким і вважаю, став постійно мені нагадувати, що я йому ніхто, зовсім чужа людина, і слухати він мене не збирається. На всі мої зауваження він просто або не звертає уваги, або тут же починає робити все навпаки.

Спробувала поскаржитися чоловіку на поведінку сина. Але його відповідь мене засмутила геть. Він з незворушним спокоєм сказав, щоб я просто не лізла до хлопця! Мені стало дуже прикро. Я ці слова сприймаю, як натяк на те, що хоч я і частинка сім’ї, але виходить що не рідна людина.

Значить, поки він був маленьким і потребував допомоги, турботи та тепла матері, я була потрібна і мамою називалася. А тепер, коли він практично став самостійним та подорослішав, то я виявилася непотрібною і чужою тіткою? Ось чого-чого, а такого я точно не очікувала від близьких людей. Я з самого початку полюбила цю дитину. Я ні на одну секунду за ці дванадцять років жодного разу не відчула ні крапельки злоби чи роздратування до нього. А тепер мене не потрібно ні слухати, ні поважати. Так виходить?

Я ще розумію, що він дитина, не дуже добре усвідомлює свої дії. Але ж його батько! Невже мій чоловік не розуміє, що приносить мені таким ставленням сильний смуток! Я просто дуже хвилююся, що вони просто так легко викреслять мене зі свого життя, і я стану знову самотньою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Оцініть статтю:
BBCcCNN
Зараз я заміжня вдруге. Перше моє заміжжя виявилося невдалим. Ми розлучилися, але колишній чоловік до мене приходить і досі. Я заміж вийшла вдруге. У мого чоловіка був маленький син, я його відразу полюбила, а він називав мене мамою. Я доглядала за ним та виховувала, як рідне дитя. Минули роки. Лише тепер я зрозуміла, що я чужа людина у їхньому домі