Зброя “Судного дня”. Що відомо про російську торпеду “Посейдон”, яку побоюється НАТО

Росія може вперше випробувати суперторпеду з ядерною боєголовкою “Посейдон”, яку називають “зброєю Судного дня”. Так, розвідка НАТО зафіксувала пересування російського підводного човна “Бєлгород”, що є носієм торпеди.

Чи дійсно “Посейдон” може стерти з лиця землі такі мегаполіси, як Нью-Йорк чи Лос-Анджелес – читайте у матеріалі РБК-Україна.

В Росії стверджують, що “Посейдон” – це найбільша торпеда, коли-небудь створена в будь-якій країні. Її характеристики наводяться у звітах президента РФ Володимира Путіна за 2015 та 2019 роки, а також у відео Міноборони країни-агресора.

Технічні характеристики:

Довжина – 24 метри
Діаметр – 2 метри
Швидкість – 70 вузлів
Глибина дії – понад 1000 метрів
Рушій – ядерний
Боєголовка – 2 мегатонни

За даними Міноборони Росії, торпеда розглядається як частина ядерного стримування, що діє як зброя другого удару і є носієм атомної бомби потужністю щонайменше 100 мегатонн.

Зброя "Судного дня". Що відомо про російську торпеду "Посейдон", яку побоюється НАТО

Торпеда чи підлодка

Насправді, “Посейдон” – це не торпеда, а безпілотний підводний апарат або радіокерована міні підлодка, що здатна нести ядерну боєголовку.

Також зазначимо, що найбільша зафіксована потужність випробуваного ядерного заряду торпеди складала 58 мегатонн, а це майже на половину менше заявленої ваги.

Зброя "Судного дня". Що відомо про російську торпеду "Посейдон", яку побоюється НАТО

Чи могла РФ створити таку смертоносну зброю

Розробка і конструювання “Посейдону” розпочалося у 2015 році, коли Росія вже була під значними санкціями внаслідок агресії проти України.

При цьому РФ могла використовувати технології і деталі своїх союзників для виробництва торпеди. У такому разі говорити про 100% відповідність заявленим характеристикам зброї не варто.

Зброя "Судного дня". Що відомо про російську торпеду "Посейдон", яку побоюється НАТО

“Зброя Судного дня”

За заявами російської преси, другим за силою вражаючим чинником суперторпеди є створення штучного мегацунамі з висотою хвилі 500 м із заходом хвилі на материк за умови рівнинної місцевості до 500 км.

Разом з тим, згідно з аналізом проблематики утворення хвиль від ядерних вибухів, наведеного в офіційному дослідженні Пентагону, ефект цунамі при підводних ядерних вибухах не досягається. Так, за розсіювання енергії хвилі на відносно невеликих глибинах на континентальному шельфі, збитки, завдані такою хвилею узбережжю, можна порівняти зі збитками від сильного шторму.

Окрім того, ще у 1960-х в СРСР проводилися дослідження з впливу хвилі від підводних вибухів на берегові споруди з випробуваннями на макетах. Тоді вчені з’ясували, що незалежно від потужності підводного вибуху реальні збитки могли б бути завдані прибережним об’єктам атлантичного узбережжя США на відстані максимум 5 км від урізу води.

Тобто про знищення всього флоту США на атлантичному узбережжі навіть мова не йде.

Прокоментуйте:
За ЦИМ посиланням, ви можете підписатись на наш телеграм канал, ДЯКУЄМО! Все буде Україна! 🇺🇦
Оцініть статтю:
( Поки що оцінок нема )
BBCcCNN